Радянська влада конфіскувала все нерухоме й рухоме майно родин ства Фаберже. Головна контора фірми перебувала в Санкт-Петербургові, Морська вулиця, 24. В 1923 р. у Патвию з революційної Росії приїхав колишній головний бухгалтер фірми п. Отто Бауєр. В 1925 р. Отто Бауєр придбав кілька будинків у Тукумсе. В 1927 р. Євгеній Фаберже, приїхавши в Ригу, одержує дещо із цінностей фірми від свого головного бухгалтера. Судовими позовами Фаберь же до свого бухгалтера займався професор Пауль Минц міністр, що був, у першому уряді Патвии. Зрештою з`ясувалося, що три більші згортка із цінностями фірми, вивезені в Патвию в 1923 р., осіли й остаточно пропали десь тут у зв`язку з виття -ний 1940-1945 рр., хоча, хто знає, що ще піднесе нам історія. В 1942 р. другий син, Олександр Фаберже, знову приїжджає в Ригу з метою з`ясувати долю зниклих скарбів фірми. Взагалі, архів фірми не зберігся, незважаючи на те, що всі представники фірми "Фаберже" відрізнялися педантизмом і скрупульозністю. У кращі роки на фірмі працювало більш 600 людей. Оборот фірми в 1912 р. становив близько 6 млн. рублів, величезну по тем часам суму В Ризі вже спливли документи фірми "Фаберже" 1936-40 рр. Дружина Агапона Фаберже - Пидия Олександрівна Трей берг - народилася в 1875 г. у Ризі. Матір, Карла Фаберже була вродженої Югенштедт, дочкою професора живопису, що колись проживав у Ризі. Бабуся Карла Фаберже по батькові Марія Пуиза Агов сиер (уроджена Фабрициус) з Валки. Співробітники фірми "Фаберже" - вихідці з Патвии. Теодор Залькалнс ( до 1930 р. - Грюнберг), Густав Шкилтерс, Ян Пиберг, Іван Антони, Олександр Козак, Георг Маликов. Михайло Руней-Дальцов, Герман Курц, Клара Цецдлер, Лий зер Стрих, Донат Фишер, Отго Бауєр, Роберт Бах, Лаудоро, Фрідріх Ринзі, Вільгельм Андрійович. Ян Янович Либергч1иберг 20 років був на фірмі головним художником по сріблу. В 1952 р. у Ризі проходила персональна виставка Либерга як аквареліста, але мало хто знав, що він працював у Фаберже. Іван Міхай лович Антони, родом з Риги, теж 20 років, починаючи з 1889 г., працював на фірмі. Умер в 1938 р. у Ризі в суворій бідності. Лий зер Гришевич Стрих (родом з Даугавпілса) вчився в училище барона Штігліца у великій бідності, згодом став скульптором і гравером. Після скитания по миру, в 50-х роках був професором скульптури Втель-Авиве.
Взагалі, Фаберже не був першим придворним ювеліром, зв`язаним якого з Латвією . Вихідцем з Латвії був і придворний ювелір Олександр Кордес (народився в 1802 г. у Ризі, умер в 1868 г. у Санкт-Петербургові). Придворним ювеліром він став в 1840 році. Спеціалізувався на орденах і діамантах. Мав срібну фабрику. Сучасником Фаберже був золотих справ майстер, власник магазину й майстерні Едуард Бурхард, родом з Бауски. В 1910 р. він очолював перше Суспільство ювелірів Всанкт-Петербурге.
У Петербургові в різних майстернях працювали й такі вихідці з Латвії: Давид Бий лин-левков, Иоганн Букке з Митави (Елгави), Абрам Фридлендер з Вентспілса, Олександр Петере, Йосип Хлестович із Двінська (Даугавпілса), Ганьби м Блум з Риги, Отто Бум з Курляндии, Лий зер Леви з Митави, Людвіг Шенберг із Либави (Лиепаи), Олексій Веншау з Кулдиги, Зундель Кац із Либави. Зараз перед латвий скими майстрами коштує завдання відродження й розвитку національної ювелірної школи на базі кращих традицій фірми "Фаберже" і своїх земляків, вихідців з Латвії