Спектри поглинання, пов`язані із залізом

Спектри поглинання, пов`язані із залізом

а. Група окісного заліза. 1. Сапфір (зелений і блакитний), У спектрі поглинання зеленого й блакитного сапфіру головні смуги 4710 (в.), 4600 (у.ч.), 4500 (о. ч.).
, Цей спектр близький до спектра зеленого корунду; смуги 4600 і 4500 виглядають у ньому як єдина смуга великої інтенсивності, що поширюється від 4630 до 4470. З перерахованих трьох смуг найбільш стійка смуга 4500: вона майже завжди видна, хоча б і слабко, у спектрі блакитних сапфірів; ця смуга ніколи не з`являється в синтетичних каменів, і якщо вона присутня в спектрі поглинання якого-небудь каменю, можна не сумніватися в його природньому походженні. У випадку блакитних сапфірів, дійсно чистих по кольору, жовта частина спектра може бути поглинена,-.
2
. Андрадит (демантоид). У спектрі поглинання андрадиту головна смуга — близько 4430 (о. ч.).
Андрадит Дає у своєму спектрі поглинання дуже чітку смугу із центром 4430, яка пов`язана з окисом заліза й може бути тому названа идиохроматической, тому що залізо входить у формулу гранату андрадиту; усі розглянуті раніше смуги були алохроматичними
Прекрасний зелений колір демантоида — різновиди андра-дйта — зв`язаний головним чином із хромом. Відповідно в його спектрі поглинання є, як вказувалося раніше, сильне поглинання у фіолетовій частині. Це чітко проявляється у випадку каменів середньої якості, спектр яких різко обривається близько 4470. У демантоида, надзвичайно багатого хромом, дагйе цей ефект може бути виражений слабко, але у випадку таких каменів можна спостерігати дві пов`язані із хромом мрячні смуги 6400 і 6220 у жовтогарячій частині спектра
5.
Хризоберил. У спектрі поглинання хризоберилу (але не александрита) головна смуга — близько 4440 (ч.).
Ця смуга найкраще видна в коричневого хризоберилу із Цейлону; ширина смуги в цьому випадку становить близько 250 А; разом з нею можна побачити слабкі розпливчасті смужки 5040 і 4860. У випадку жовтого хризоберилу видна тільки смуга 4440 помірної чіткості й меншої ширини — усього близько 100 А.
Спектр поглинання александрита вже описаний
4. Епідот. У спектрі поглинання епідоту видні дві головні смуги: 4750 (ч.) і 4550 (ч.), якщо тільки загальне поглинання в синьої частині не занадто велике
6.
Група закисного заліза. 1. Альмандин. У спектрі поглинання альмандину головні смуги 5760 (ч.), 5270 (ч.), 5050 (о. ч.) і 4620 (в.).
Спектр поглинання гранату альмандину був згаданий Черчем в 1866 г. у тому ж повідомленні, у якому він описав смуги в спектрі циркону. Три смуги в зеленій частині спектра — дуже чіткі й широкі, і у випадку справжнього альмандину дві з них 5270 і 5050 розділити дуже важко. Багато піропів мають ті ж три стійкі смуги; нерідко вони видні й у випадку гессонитов із Цейлону. Крім цих смуг, у видимій частині спектра можна виділити ще чотири: широку слабку смугу в жовтогарячому кольорі 6170, вузьку слабку смугу в блакитному 4760, ще одну 4380 і більш широку 4270 (обидві в синьої частині). Крім того, є ще дві смуги відразу ж за межами видимого спектра
2.
Хризоліт (олівін, перидот). У спектрі поглинання хризоліту головні смуги 4910 (у.ч.), 4730 (у.ч.), 4530 (у.ч.).
Цей спектр характерний для хризоліту й може використовуватися для його визначення. Смуги з`являються при будь-якому орієнтуванні каменю, але особливо добре виділяються, коли спостереження проводять у напрямку, відповідному до середнього показника переломлення
3.
Сингалит. Спектр поглинання недавно відкритого дорогоцінного мінералу сингалита дуже схожий на спектр олівіну; це сприяє тому, що ці два мінерали часто плутають. Сингалит дає смуги 5260 (с.), 4930 (у.ч.), 4750 (у.ч.), 4630 (у.ч.), 4520 (в.); спектр обривається в 4350 (ч.).
Відмінність спектра сингалита від спектра олівіну полягає в появі смуги 4630, відсутньої в олівіну
4.
Блакитна шпінель. У спектрі поглинання блакитної шпінелі головні смуги — 4800 (у.ч.) і 4590 (ч.).
Повний спектр поглинання блакитної шпінелі містить не менше десяти смуг, більшість яких, однак, досить розпливчасті.. Смуга 4590 -дуже стійка й видна навіть у тому випадку, якщо шпінель містить менше 2% окису заліза
5. Єнстатит і диопсид. Спектр поглинання єнстатита дуже характерний завдяки появі чіткої вузької абсорбційної смуги 5060 у зелепо-блакитної частини. Особливо добре вона видна в коричневого єнстатита з Бірми; у спектрі цих каменів видна, крім того, більш широка, відносно чітка смуга 5480; у блакитній частині спектра також є розпливчасті смуги
Деякі різновиди диопсида, особливо гарний хромдиопсид з Бірми, дають спектр, дуже схожий на спектр єнстатита, але замість однієї чіткої лінії в зелено-блакитній частині спектра видні дві, приблизно однакової інтенсивності — 5080 і 5050. Колір зеленого єнстатита, як і колір хромдиопсида, обумовлений почасти присутністю хрому, і в їхніх спектрах є свя*-звнние із цим елементом погано помітні вузькі смуги в червоному кольорі
4. Спектри поглинання, зв`язані смарганцем.
Мінерали, колір яких обумовлений присутністю марганцю, мають, як правило, рожеву або жовтогаряче фарбування. Їхні спектри поглинання досить типові: вони містять смуги в синіх і фіолетових квітах, причому чіткість порожнє зростає в міру зменшення довжин хвиль. У деяких випадках на світлинах-видні, крім того, смуги в ультрафіолетовій частині спектра
1.
Спессартин. Рідкий і гарний марганцевий гранат спес-сартин часто дає більш-менш чіткі смуги, характерні для альмандину, тому що в його сполуці звичайно присутні й молекули залізистого гранату. Відмітні смуги в спектрі спессартина- дві досить слабкі смуги 4950 і 4845 у блакитний-частині й більш чітка смуга 4620; Останнє, що можна побачити в спектрі,- це часто широка смуга 4320, але в деяких випадках ще більш чіткі й досить вузькі смуги 4240 і 4120, причому смуга 4120: особливо інтенсивна
2.
Родоніт і родохрозит. Рожевий марганцевий силікат родоніт і дуже схожий на нього по вигляду карбонат родохрозит, використовувані як виробні камені, також дають смуги поглинання, характерні для марганцю. На жаль, у просвітчастих зразках, що зустрічаються найчастіше, у кожному випадку можна побачити тільки одну широку смугу в зеленому кольорі близько значення 5500. Навіть у тих рідких випадках, коли ці мінерали прозорі й можна спостерігати наступні смуги в синьому й фіолетовому квітах, вони настільки схожі, що сучасні методи не дозволяють їх розрізнитися
5.