Смітсоніт є важливою рудою цинку й одержав свою назву на честь Джеймса Смитсона. Він іноді зустрічається у вигляді зеленуватих або зеленувато-блакитних різниць, фарбування яких обумовлена сполуками міді; їх добували й обробляли, оскільки в обробленому виді вони небагато нагадують бірюзу. Про плутанину в назвах цього мінералу й силікату цинку — геми-морфита було сказано вище. Різновид смітсоніту яблочнозеленого кольору зі шт. Нью-Мексико була названа власниками фірми «Брати Гудфренд» бонамитом по французькому перекладу їх власного прізвища (англ. good friend — фр. bon ami).

Содаліт, масивний мінерал, що близько нагадує ляпіс-лазур, заслуговує на більшу увагу, чому йому приділяється. У значних кількостях він зустрічається в Гастингсе в провінції Онтаріо в Канаді й у Литчфйлде в шт. Мєн у США. Дані про фізичні й хімічні властивості содаліту наведені при опису ляпіс-лазурі

Хрестоподібні двійники ставроліту, що зустрічаються у Швейцарії, використовувалися жителями Базеля в якості амулетів при хрещенні. По цих двійниках мінерал і одержав свою назву від грецького слова ataupog (хрест).

По хімічному складу ставроліт являє собою водний залізо-алюмінієвий силікат, сполука якого дуже приблизно може бути виражений формулою H

Feal

Si

0

; саме цю формулу використовували, коли вперше намагалися пояснити структуру мінералу. Він утворює призматичні кристали ромбічної сингонії, звичайно сдвойникованние так, що індивідуальні кристали зростаються під прямим кутом або під кутом 60° друг до друга (мал. 135). Найбільше цінуються різновиди, пофарбовані в густий червонясто-бурий колір, але фарбування може бути більш темної, до майже чорної. Кристали в найкращому разі слабко просвічують, а часто зовсім непрозорі. Мінерал двуосний, позитивний; показники переломлення 1,736 і 1,746. Блиск по л у скляний, з переходом у смоляний. Питома вага колеб.

Стеатит, або жировик, являє собою масивний різновид тальку, водного силікату магнію, формула якого Mg

(OH)

Si

O

. Колір мінералу білий або сірий, часто із зеленим або червоним відтінком. Через свою м`якість він видасться жирним на дотик, звідки й відбувається його назва «жировик».

Тальк — мінерал моноклінної сингонії, але звичайно він утворює щільні маси. Максимальний і мінімальний показники переломлення рівні 1,590 і 1,540, мінерал майже одноосьовий, негативний. Блиск майже перламутровий. Питома вага рівна приблизно 2,75 і коливається залежно від забруднюючих домішок. Тальк — один із самих м`яких мінералів і тому був обраний Моосом у якості еталона твердості 1 його шкали. Масивні шматки можуть бути помітно твердіше через домішки

Стихтит являє собою водний карбонат магнію, хрому й заліза. Він зустрічається у вигляді масивних агрегатів слюдоподобних кристалів. Має гарне рожеве фарбування кольору бузку або троянди. Іноді стихтит обточують у вигляді кабошона, але він надзвичайно м`який: його твердість усього 1V

по шкалі Мооса. Середній показник переломлення близько 1,53, питома вага від 2,15 до 2,22. Оскільки мінерал ставиться до карбонатів, він розчиняється в кислоті з бурхливим скипанням. Стихтит зустрічається як продукт зміни в серпентині. Він (або дуже близько родинний мінерал) був описаний у Тасманії (де й одержав назву на честь Стихта), а також у Трансваалеві, Замбії, Марокко, у провінції Квебек і на Шетландских островах

Томсопит ставиться до сімейства цеолітів і названий на честь Томсона. Це водний алюмосилікат кальцію й натрію. Кристалізується в ромбічній сингонії. Мінерал без домішок — безбарвний і не представляє інтересу як виробний камінь. Однак, подібно хлорастролиту, він зустрічається у виветрелих лавах у районі озера Верхнього у вигляді округлих агрегатів різного фарбування; при цьому плями або смуги мають червоний, жовтий, коричневий і рідше зелений (линтонит) колір. Середній показник переломлення близько 1,52, тобто значно менше, чим у хлорастролита. Твердість від 5 до 5V

Мінерал фіолетово-червоного кольору, відкритий в 1960 р. у двох різних місцевостях — у південній Гренландії й на Кольському півострові, виявився раніше невідомим силікатом натрію й алюмінію, що містять бериллий і близьким до содаліту. Його формула Na

Al

Be

Si

024(Cl,S)

. Він кристалізується в тетрагональній сингонії. Показники переломлення 1,496 для звичайного й 1,502 для незвичайного променя. Визначення питомої ваги дали цифри 2,30 і 2,57, що пояснюється наявністю сторонніх включень. Твердість від 6 до 7 по шкалі Мооса. Назва дана по урочищу в Гренландії й означає «оленячий камінь».. Відкритий до теперішнього часу матеріал червоного кольору з іскрами білого, зеленого й жовтого кольору може бути оброблений у вигляді кабошонів, У довгохвильовому ультрафіолетовому випромінюванні спостерігається яскрава жовтогаряча флюоресценція

Варисцит названо по прадавньому найменуванню одного з районів Саксонії — Варисции, де цей мінерал, що представляє собою водний фосфат алюмінію, був уперше виявлений. Його формула А1Р0

• 2Н»0. Пофарбований варисцит у різні відтінки зеленого кольору через присутність заліза й хрому, які частково заміщають алюміній. Мінерал двуосний, негативний; показники переломлення коливаються від 1,55 до 1,56 і від 1,58 до 1,59 для звичайного й незвичайного променів відповідно; величина показників переломлення залежить від домішки заліза. Блиск скляний. Питома вага від 2,52 до 2,60, твердість 5 по шкалі Мооса,.

З речовин, розглянутих у даному розділі, жодне не може вважатися дорогоцінним каменем у вузькому змісті цього слова. Їх можна вважати коштовностями тільки тому, що вони являють собою гарні об`єкти, але вони, безумовно, не є «каменями» по тій незаперечній причині, що утвір їх пов`язане з живою матерією. Однак було б цілковитим педантизмом виключити з ряду дорогоцінних каменів перли, які з найдавніших часів займав одне їх перших місць серед коштовностей. Так, Плиний пише, що перли займає найбільш високе положення як дорогоцінний камінь, а в іншому місці він поміщає його відразу ж після алмаза, але перед смарагдом. Корал, бурштин і гагат також часто використовуються або використовувалися в ювелірній справі. Слоняча кістка й черепашачі панцири, по загальній думці, ставляться до іншої категорії матеріалів, тому що вони застосовуються для виготовлення прикрас іншого роду. Опис у даній книзі слонячої кістки виправдане з наукового погляду, оскільки вона аналогічна перлам: обоє цих матеріалу виділяються живими організмами й обоє являють собою суміш мінерального й органічного речовин, хоча й різних по характеру. Корал у даній групі матеріалів коштує особняком, тому що він майже нацело складно одним мінералом. З іншого боку, гагат має рослинне походження й не містить мінеральних речовин. Однак він відрізняється по своїх властивостях від бурштину й природних смол, які також мають рослинне походження. З погляду ювеліра бурштин — самий коштовний різновид природних смол. Панцири черепах нацело складені органічною речовиною, і включення їх у даний розділ книги може бути виправдане тільки лише тим, що вони те саме що слонячої кістки й використовуються для виготовлення близьких по призначенню виробів. Оскільки в даний розділ уведений опис слонячому кістки, бажане також включити в нього й опис штучної речовини, а саме целулоїду, або ксилонита, який протягом багатьох років заміняв її в різних областях. Ця речовина являє собою штучну смолу. В останні роки інтенсивно розбудовувалося виробництво пластмас. Деякі з них, як безбарвні, так і кольорові, дуже гарні для декоративних мет

З того незапам`ятного дня, коли якийсь напівголий дикун у пошуках соковитої м`ясної їжі відкрив раковину устриці й, до своєму подиву, знайшов усередині неї тендітне сріблисте зерно, що мерехтіло в променях тропічного сонця, і безупинно аж до наших днів перли займає особливе місце в ряді коштовностей. Хоча він і не має довговічність, його краса незаперечна, а великі екземпляри досить рідка й коштують надзвичайно дорого. Незважаючи на конкуренцію з боку штучно вирощуваного перлів і широко розповсюджених нині імітацій, природні перли цінується настільки ж високо, як і колись.