Рис. 130. Кристал аксинита; різні кристалографічні форми —•.

усі пинакоиди,.

залізо й марганець, відбиваються на гамі фарбувань цього самоцвіту. Крім того, аксинит буває іноді перлово-сірим. Акси-Нит кристалізується в триклинній сингонії, і тому осі шщ площини симетрії в його кристалах відсутні. Кристали звичайно сплощені й мають клинчасту або топорообразную форму. Мінерал оптично двуосний, негативний; двупрелом-ление невелике. Величини найменшого й найбільшого показників переломлення коливаються від 1,674 до 1,684 і від 1,684 до 1,696 відповідно. Максимальне двупреломление при цьому злегка зростає — від 0,010 до 0,012. Аксинит має сильний плеохроизмом: головні кольори — блідий оливково-зелений, фіолетово-синій і ясно-коричневий. Блиск сильний, скляний. Щільність коливається від 3,27 до 3,29, а твердість майже така ж, як у кварцу, тобто 7 по шкалі Мооса або трохи менше. У полум`ї паяльної трубки аксинит легко плавиться, при цьому він спучується

Аксинит утворюється при впровадженні розплавленого виверженого матеріалу у вапняки, що раніше сформувалися. Відмінні кристали аксинита знайдені в Сен-Кристофе у Високих Альпах, а недавно гарний фіолетовий аксинит зустрінутий у Розбери в окрузі Монтагью на острові Тасманія. З інших родовищ можна згадати Боталлєк у Корнуолле, Хоуксберг біля Оттави в Канаді, Бєтлхем у шт. Пенсільванія, Колд-Спринг у шт. Нью-Йорк, округ Сан-Дієго в шт. Каліфорнія в США й Верхню Каліфорнію