АКВАМАРИН І ІНШІ БЕРИЛЛИ

АКВАМАРИН І ІНШІ БЕРИЛЛИ

Аквамарин, разом зі смарагдом і бериллом належить до групи бериллов; така назва ( від латинського "морська вода") він одержав через схожість кольору. Його використовували мореплавці як талісман. Наи- більш бажаний колір-темно-блакитний . Більш правильно застосовувати термін "аквамарин" до блакитного бериллу або бериллу від зеленувате- блакитний ( найбільш частої ) до голубо- зеленого фарбування. Відтінки можуть бути від дуже світлого до середньо-темного. Майже весь аквамарин про- рабативается нагріванням для усунення зеленуватого складового фарбування й одержання більш привабливого блакитного кольору
Головним джерелом аквамарину є штат Минас Герай з у Бразилії з його великими родовищами пегматитових тіл, до- торие також дають прекрасні пофарбовані турмаліни, топази й дру- гие мінерали, крім бериллов. (Інші важливі пегматитові місце- народження, що дають берилли, перебувають у раді бразильських штатів, що простягнуться від Рио-Де-Жаней ро на північний схід до Рио- Грандові-Дель-Норте). У бразильських пегматитах знаходять берилли все- можливих квітів: від звичайних жовтуватих або блакитнувато-зелених аквамаринів до зелений^-зелених-зелені-блідо-зелених і жовтих різного отгенка. Чисто блакитні камені зустрічаються набагато рідше й мають високу ціну
Великі кристали зустрічаються порівняно часто. Найбільший аквамарин ограночного якості най ден в 1910 р. у Марабае, штат Минас Гераис (Бразилія). Його маса 110,5 кг, довжина 48.5 див, діаметр 41/42 див. Він був розрізаний на кілька каменів .
Давно більші кількості аквамарину, золотовмісного берилла й рожевого берилла одержували в СРСР на території від озера Ільмень до Свердловська, уздовж східних схилів Уральських гір. Військово-промислові політичні установки строго обмежували видобуток непромислових самоцвітів. Чудові кристали аквамарину пізніше були отримані з родовищ на Україні, однак не експортувалися. Аналогічні родовища в Забай калье, мабуть, не розроблялися протягом декількох десятиліть .
Краще огранювання - смарагдова або клинами із прямокутними або подовженими овальними формами. Одержання синтетичного аквамарину можливо, але неєкономично. "Синтетичний аквамарин", що надходить у торгівлю, у дей ствительности є синтетичною шпінеллю з аквамариновим фарбуванням .
Мадагаскарський аквамарин
Камені з Мадагаскару часто мають середньо-темно-блакитне фарбування в порівнянні зі звичайним кольором. Будь-який аквамарин такого кольору називають "мадагаскарським".
Бразильський аквамарин
Бразильськими аквамаринами звичайно називають камені голубоватозеленого кольору. Примітка: Ця назва також неправильна застосовувалося для голубо-зеленого топазу
10. Смарагд
Смарагд-Це прозорий різновид мінералу берилла й один з найбільш важливих самоцвітів. У чистому ( без домішок - ред.) виді берилл безбарвний. Колір берилл здобуває завдяки присутності малих кількостей окисів металів. Зелений берилл від средне-светло-го до середньогемного відтінків називають смарагдом
Торговельні назви:.
1) Колумбий ский смарагд
2) Росіянин або сибірський смарагд
3) Бразильський смарагд
4) Сандаванский смарагд •vxi.
5) Танзанійський смарагд
6) Замбийский смарагд
Колумбійські смарагди
Самі прекрасні смарагди завжди приходили з Колумбії в Юж- ний Америці. Це відносно яскраві зелений^-зелені-чисто-зелені, злегка голубо- вато-зелені камені. Смарагд "трепичи" — це особливий вид смарагду, який має димчастий вигляд і виразну картину росту, а після огранювання здобуває свій ства, аналогічні іншим смарагдам, за ис- ключением їх димчастого просвітчастого виду
Російські або сибірські смарагди
Смарагди, що утворювалися в родовищах Уральських гір, име- ют більш характерний зелений^-зелений-жовтувато-зелений, небагато більш яскравий колір і більше дефектів, чому колумбий ские камені
Бразильські смарагди
Більшість ясно-зеленого самоцветосодержащего речовини, що утворювався в Бразилії, класифікують як зелений берилл, од- нако є камені, відтінок яких достатній для того, щоб на- кликати їхніми смарагдами. Ця речовина звичайна майже не має дефектів
Сандаванские смарагди
Ці смарагди знаходять у резерваціях для місцевого населення в Зим- бабве. Високоякісні камені мають прекрасний насичений зелений смарагдовий колір. Однак камені більш 1/3 карата зустріч- ются рідко через дефекти, властиві кристалам, що добуваються в цьому рай оне.
Танзанійські смарагди
Ці смарагди добувають уздовж південного узбережжя озера Маньяра в Танзанії. Вони звичайно зелений^-зелені-жовтувато-зелені, але іноді знаходять кам- ні голубо- зеленого фарбування. Якість цих каменів можна зрівняти з колумбійськими каменями розміром до восьми каратів. Можлива наход- ка більших каменів, однак вони звичайно придатні для огранювання кабо- шоном або для різьбленої роботи
Замбийские смарагди
До групи замбий ских ставляться смарагди з фарбуванням від голубова- те-зеленої до оксамитовою-оксамитовій-оксамитної-темно-оксамитової, камені високої якості чітко.
яскраво-зелені, однак, замбий ские камені мають злегка сіруватий ог-тенок. Внутрішні включення можуть складатися зі слюди, рогової обманки, тремоліту й актинодита.
Основні діагностичні властивості смарагдів
1.
Колір: смарагдово-зелений, ясно-зелений, жовто-зелений, темно-зелений .
2.
Колір риси: білий .
3.
Твердість по шкалі Мооса: 7,5-8,0.
4.
Щільність: 2,67-2,78.
5.
Спай ность: ні.
6.
Злам: дрібний, раковистий, нерівний, тендітний .
7.
Сингонія: гексагональна (тригональна), гексагональні призми, стовпчаста
8.
Хімічний склад: А1
Вез©б0
8) - алюмо-бериллиевий силікат
9.
Прозорість: прозорий до непрозорого
10.
Показник переломлення: 1,576-1,582.
11.
Двупреломление: 0,006.
12.
Дисперсія: 0,014.
13.
Плеохроизм: виразний, зелений, від голубо-зеленого до жовто-зеленого
14.
Спектр поглинання: 6835, 6806, 6620, 6460, 6370 (6060), (5940), 6300-5800, 4774, 4725.
15.
Флюоресценція: звичайно ні.
16.
Включення в природному смарагді:.
а) голчасті включення;.
б) кутасті включення;.
в) двофазні включення: рідкі з газовим пухирцем усередині;.
г) трифазні включення: тверді, рідкі й газові... Їхня присутність - позитивний доказ природного смарагду. Знаходять і в інших різновидах берилла;.
д) трубчасті включення;.
е) рідкі включення: можуть бути в плоских площинах у формі дактилоскопічних відбитків;.
17.
Включення в синтетичних смарагдах:.
1) Синтетичний смарагд (отриманий флюсовим методом).
а) синтетичний смарагд Чєтема:.
- платинові кристали: металеві кристали від платинового тигля,.
- кристали фенакіту,.
- флюсові включення: димчасті вуалі, грубий флюс,.
краплинний або ледообразний флюс. Майже завжди видадуться білими й з високим рельєфом (місцями можуть видатися темними) - рівномірні паралельні площини росту;.
б) Синтетичний смарагд Жильсона - тип 1, 2, 3: такі ж, як у синтетичного смарагду Чєтема.
2) Синтетичний смарагд, отриманий гідротермальним методом:.
а) Гідротермальний синтетичний смарагд "Пинде".
- дрібні двофазні включення, розташовані паралельними лініями, що й мають вид вати;.
- включення у вигляді капелюшка цвяха або гострого осколка (грубі конічні порожнечі, що відходять від дрібних кристалів фенакіту);.
- паралельні трубчасті порожнини, що містять двофазні включення
3) Синтетичний смарагд Пехлей тнера:.
а) синтетичний "наріст" смарагду Пехлей тнера.
Наступні особливості можуть бути присутнім або.
не бути присутнім у всіх зразках:.
- серцевина природного берилла може мати типові включення берилла,.
- переогранювання або переполірування можуть привести до відкритого безбарвного бериллу або ж на поверхні з`являється безбарвна ділянка,.
- поява тріщинок на поверхні каменю,.
- може бути видний зелений наросший шар смарагду,.
- погане полірування: після відкладання наросшего шару смарагду камінь рідко полірують, щоб не стерти тонкий зелений шар,.
-димчаста ділянка в зоні контакту між запалом і наросшим шаром;.
б) Повністю синтетичний смарагд Пехлей тнера:.
-типові гідротермальні включення,.
(див. "Гідротермальний синтетичний смарагд Питтде);.
в) "Суцільний " синтетичний смарагд Пехлей тнера:.
-типові гідротермальні включення (див. "Гідротермальний синтетичний смарагд Пинде),.
- у камені може бути видна затравочная пластинка, від якої убік наросту "стирчать" остроконеч ние включення у вцде капелюшка цвяха
Оцінка
Для того, щоб дати смарагду назва "високоякісний ", він повинен мати яскравий, середньо-темний відтінок, злегка жовтуватий або коричневий^-коричневий-блакитнувато-коричневий з оксамитовим ("м`яким") загальним видом і мінімум дефектів. Камені такої надвисокої якості рідкі. Менш 1% усього виявленого матеріалу можна віднести до цього сорту. При розмірах в 2 і 3 карата й більш камені найвищої якості будуть коштувати вище, чим алмази тієї ж маси і якості. Краса й розподіл кольору — основні фактори при визначенні цінності. Камені, у яких більш світлі й більш темні ділянки розташовані нерегулярно або шарами, менш бажані, чому камені з рівномірним фарбуванням . Також не бажані самоцвіти з безліччю де- фектов ("пухнаті"). Меншу цінність представляють камені оттен- ков від світлих до середньо-світлих, навіть майже без дефектів. Через те, що ні в якому іншому прозорому камені не зустрічається яскравий зелений і оксамитовий вцд пречервоній шего смарагду, він сильно додає до його цінності. З важливих природних самоцвітів тільки жад має близький до смарагду колір, а "скляний " і синтетичний изум- руди є єдиними штучними речовинами, що близько імітують смарагд
Іноді знаходять чисті кристали аквамарину великого розміру. Прекрасний зеленувато-блакитний колір характеризує аквамарини вищої якості, однак багато торговців уважають найціннішим так званий мадагаскарський блакитний . Ціна середніх і середньогемних каменів високої якості за останні роки сильно зросла, оскільки камені із цими особливо бажаними відтінками й бездоганної якості дуже рідкі. Більш світлі відтінки можуть бути легко підлоги- чени в каменів майже всіх розмірів. Більш темні зразки морганита й золотавого берилла рідкі й швидко продаються збирачам, у той час як безбарвних бериллов багато й вони мають малу цінність