Первісна людина, підбираючи для прикраси яскраві предмети, що залучали його увага (наприклад, черепашки), імовірно, спочатку нанизував їх на нитку, але коли надалі йому стали попадатися яскраво пофарбовані або блискучі камінчики, він став шукати більш підходящий матеріал для їхнього закріплення; для цієї мети людей пристосовував благородні метали, ті, що були виявлені поблизу. У районах, де золото знаходили в саме-.

родках, досить більших, що й тому легко виявляються, його відразу ж стали використовувати в якості прикраси, а також для виготовлення оправ. Золото має приємний жовтий колір, воно не піддане атмосферним впливам, пручається вогню й, хоча не витримує високої температури, при остиганні не міняє зовнішнього вигляду. Із цієї причини алхіміки Середньовіччя називали золото благородним металом. Вони вважали срібло супутником благородного металу, але металом більш низької якості, оскільки воно розчиняється в царській горілці. У ті часи срібні прикраси й оправи знаходили широкий попит; у наш час, коли повітря міст і селищ забруднений вугільним смогом, срібло не так люблять, тому що під дією сірчистого газу воно швидко темніє