Насамперед поберіть чверть звичайного зошитового аркуша в клітинку й олівець. Чому саме зошитовий і неодмінно в клітку? Цей папір не містить хімічних добавок, клітка ж допоможе вам розв`язати проблему із прямими кутами й лінійкою. Відомо, що зошитова клітка має квадрат стороною 5 мм. З обліком цього прорахуйте розмір майбутніх серг. Деякі люблять великі прикраси, інші, навпаки, — дрібні. Розв`яжете для себе це завдання й приступайте до малювання контуру майбутнього виробу. Можна намалювати тільки половину симетричного контуру, для того щоб не сидіти бита година й виводити іншу. Якщо ж контур асиметричний, то проблем з малюванням у вас не буде (мал. 52).

Тепер потрібно визначити місця стику елементів контуру, тому що вигнути по малюнкові повний контур досить складно. Стики краще зробити в гострих кутах контуру. Малюнок контуру підкаже вам, де в даний-

ном випадку доцільно його перерватися

Підготуйте робоче місце. Покладете на стіл фанерний аркуш, на нього поставте леткал, шперак і інструменти, необхідні для гнучкі дроти — корнцанги, флацанги, круглогубци, надфілі й гострозубці. Потрібні будуть банку з водою й банку із флюсом. Флюс приготуйте в такий спосіб: змішайте 20 г бури, 20 г борної кислоти й 100 г кип`яченої води, так щоб розчин не мав осаду. Для склеювання дроту знадобиться клей БФ-6 або БФ-2. Краще для роботи мати свіжий клей, він більш рідкий і тому витрачається більш ощадливо. Перевірте й установите пальник так, щоб вона була у вас під робочою рукою. Вам знадобляться кругла гладь перетином 0,9 мм, плоска й сканая дріт 0,9 мм.

Заготовте припій: розкладете на вільному місці аркуш паперу (обов`язково гладкої, без шорсткостей), потім затиснутий у ювелірних лещатах припойний брусок натріть, як на тертці, на грубому плоскому напилку, розташованому вертикально й переверненому ручкою вниз (щоб робочий хід був зверху вниз). Щоб припій не попадав у паз ручки напилка, її краще взагалі вилучити. У цьому випадку виходить, що робочий вступник рух робить рука, що тримає тисочки із припоєм, напилок же зафіксований неробочою рукою. Щоб праця була більш ефективн рухи, що надходять, повинні бути сильними й довгими. Зрозуміло, цей спосіб «добування» припою недосконалий, як, втім, і інші, застосовувані в домашніх умовах. Деякі виготовляють із фольги коробочку з невисокими стінками у вигляді двох однакові складові частин і закріплюють її в настільних лещатах разом із бруском припою. Потім напилком нагострюють його. Стружка припою накопичується вкоробочке.

Напилок після заготовки припою обробіть щіткою, щоб вимести залишки ошурок. По стружці, що утворювався, пройдіться магнітом, щоб забрати сталеві вкраплення, які могли бути на напилку. Зсипте в спеціально призначену для цього баночку. Для того щоб користуватися припоєм, знадобиться спеціальна ложечка, яка виготовляється зі шматка щільного паперу. Розміри й форма ложечки не повинні бути більшими, щоб вона вільно могла переміщатися усередині простору баночки із припоєм і в той же час її можна було зручно захопити пальцями. Прямокутна заготовка (30x10 мм) складається по довгій стороні навпіл під кутом 80-90 градусів. Така ложечка недовговічна, і її часто доводиться заміняти. Набагато зручніше виготовити з тонкого металевого аркуша невеликий (тих же розмірів, що й ложечка) ріжок у вигляді порожнього конуса, усіченого похилою площиною в підставі (широкої його частини). Діаметр підстави такого конуса не повинен бути більше 3-5 мм.

Коли робоче місце підготовлене, поберіть круглу гладь, відміряйте приблизно по малюнкові довжину елементів контуру. Відітніть і отожгите її на кал^-калові-калу-леті-калі. Дріт стане гнучким і податливої, і вам не важко буде вигнути внешнии контур пальцями, не користуючись навіть круглогубцами. Для внутрішнього контуру вам знадобиться маленький ригель або конічна ділянка шперака. Вигибка здійснюється в такий спосіб (мал. 54).

Складете всі елементи в контур. Стики елементів будуть виглядати так, як показано на мал. 55.

Пайка у вас не відбудеться при всьому бажанні, якщо не обпиляти за формою зрізи елементів контуру, зробивши більш щільними стики. Як уже говорилося, ювелір веде обпилювання на спеціальному пристосуванні — финагеле. Для вас

финагелем послужить край аркуша фанери, а лещатами — ваші міцні пальці

Далі на робочій поверхні леткала, на дно якої укладете вирізаний у розмір шматок азбестового картону (не забудьте це зробити, інакше ви не зможете взагалі виконати пайку!), треба акуратно з`єднати елементи контуру однієї серги, змочити місця стику флюсом. Найкраще це робити м`яким невеликим пензликом. Нею же зручно більш тісно приєднати елементи контуру друг кдругу.

Тепер сипте припій, зачерпнувши в розтруб ложечки або ріжка небагато припою й постукуючи вказівним пальцем по ньому так, щоб на стику утворювалася маленька гірочка, завбільшки з макове зернятко

А зараз сама настав час зітхнути, перехреститися, видихнути: «З Богом!» — і підпалювати пальник

Але приступаючи до пайки, обов`язково пригадаєте всі правила протипожежної безпеки. Необхідно перевірити газовий балон і переконатися, що він справний. Те ж і з бензиновим пальником: перевірте наявність і кількість бензину в бачку (його в жодному разі не повинне бути багато, помніть про це під час заливання), чи правильно встановлені сполучні шланги (неправильна установка може привести до найсильніших опіків, тому що в цьому випадку палаючий бензин «плюється»), а також обов`язково перевірте, не чи засмічені вхідні клапани. Помніть, що зона запалення від полум`я пальника — 50 див. Недотримання цих правил може привести кпожару.

Не направляйте полум`я на років-кал, спочатку відрегулюйте його. Полум`я повинне бути рівним, широким, довжиною 20-25 див. Це важливо. Регулюючи полум`я, постарайтеся не підпалити предмети, що перебувають поруч. Тепер направляйте полум`я на контур, але не цільтеся відразу в стик. Помніть, що контур повинен прогрітися рівномірно весь до рожевого (але не рожевий^-рожевого-яскраво-рожевого або червоного) кольору. Потім уже прогрівайте стики. Будьте гранично уважні під час пайки! Як тільки припій «розбіжиться», тобто з порошку перетвориться в рідку форму, що заливає пази стиків, виключайте пальник. При нормальній пайці припій впровадиться між зернами основного металу, тобто відбудеться дифузія припою й металу, яка забезпечить міцна нероз`ємна сполуку

Підчепите контур пінцетом. Руками брати не варто: температура пайки — близько 700 градусів. І навіть якщо контур поостил, однаково градусів 300-400 він зберігає. Цього досить, щоб обпектися й, втративши всякий інтерес до подальшої роботи, зайнятися лікуванням покалічених пальців

Вилучите контур у банку з водою. Потім уважно розглянете місця стиків. Якщо пайка не вдалася (гірочка припою не розтеклася илц від великої кількості припою вийшла затока), не засмучуйтеся. Повторите пайку, додавши ще флюсу, якщо припій не розтікся, або вилучите напливи надфілем

Не забудьте згуртувати контур і іншої сережки — вуха-те два! Дуже часто починаючі ювеліри вирішують виконати одну сергу від початку й до кінця, а потім болісно намагаються виготовити другу, хоча, що б віддалено нагадує першу

Отже, обоє контуру спаяні. Перевіривши якість пайки (спробуйте від`єднати спаяні елементи друг від друга, не порушуючи форми контуру), накладете їхнім один на одного й відкоригуйте форму так, щоб добитися досить точного збігу. Не розбудовуйте, якщо є невеликі погрішності — це ж ручна робота, де абсолютної точності складно добитися

Готові контури потрібно ви-площить. Дерев`яним молоточком на горизонтальній площині шперака обстучите, вирівнюючи контур у площині, щоб легше було приклеїти кбумаге.

Але не міцно стукаєте, помніть ваше завдання — вирівнювання, а не кування. Інакше контур гладі може бути зіпсований. Виплащива-Ние ведуть із двох сторін легкими частими ударами

Тепер змажте папір клеєм, накладете на неї контури й залишіть сохнути хвилин на 15-20.

Поки клей сохне, підготуйте плоску скань 0,9 мм. Нею ви підсилите, прикрасите контур майбутнього виробу. Скань, підготовлена до роботи, повинна бути відпаленої, інакше з нею важко буде працювати. Змочите знову клеєм, але вже внутрішню частину контуру, а потім по ній щільно викладайте плоску скань, розбиваючи, як і на основному контурі, у гострих кутах стиків. При викладанні скані по контуру намагайтеся, щоб скань щільно лягла поруч із ним, не залишаючи зазорів. Це забезпечить гарну пайку, а отже, і міцність контуру

Дайте гарненько підсохнути прикрашеним сканню контурам і приступайте до викладання філігранного візерунка усередині контуру. Основний візерунок, хвилю, ви будете викладати плоскою гладдю, а дрібні елементи візерунка — сканню. Спочатку малюнок основного візерунка ( для гладі) можна нанести попередньо на папір усередині контуру й, співвідносячись із намальованим, виконувати завитки, потрібні по формі

і розміру. Зараз головним чином знадобляться завитки з маленькою й подвійний головочками. При їхнім виконанні останньою операцією буде виплащивание в щічках, від цього буде залежати якість наступної пайки. Не забудьте кожний завиток, перш ніж вкласти у візерунок, змочити клеєм. Для цього небагато клею (трохи капель) помістите в невелику плоску кришку (або просто на аркуші паперу), а потім готовий завиток, затиснутий корнцангами, вмочайте в клеї й поміщайте в потрібне місце усередині контуру. Як уже говорилося, при наборі візерунка ви повинні уважно стежити за тим, щоб усі елементи стосувалися один одного, принаймні в трьох місцях (мал. 53).

Після викладання гладдю випливає скань, дріт більш тонкий і рухлива, і нею, як уже говорилося, виконуються дрібні завитки й деталі. Якщо ви не знаєте, як розмістити завитки, поглядайте на малюнок

Робіть набір досить щільно — менше ризику, що при пайку вигорять фрагменти візерунка. Використовуйте не тільки головочки, але травочки, напівколечка. Якщо форма серг асиметрична, то візерунок набору другої серги повинен бути дзеркальним першому. Набирати можна, щоб не поплутатися, однаковий візерунок, але за лицьову сторону в другий

серги слід побрати тильну

Набрані візерунки обов`язково подивитеся на просвіт, щоб виявити помилки в наборі (відсутність торкання елементів один одного або елемента й контуру) і виправити їх, додавши сканих елементів або замінивши завитки на більші

Набраним контурам дайте добре підсохнути ( для цього знадобиться, принаймні, півгодини). Інакше вам буде складно відокремити їх від паперу. Сушіння піде швидше в теплому місці. Дуже акуратно вилучите папір, намагаючись не зруйнувати з такою любов`ю й старанністю набраний візерунок. Видаляючи папір, підтримуйте набір подушечками великого й вказівного пальців, щоб елементи візерунка не зміщалися. Якщо цього не вийшло, виплощите його дерев`яним молоточком, знову змажте клеєм і дайте просохнути

Для пайки необхідно підготувати сітку, яка потрібна для того, щоб прогрівши набору був рівномірним. Отрежьте від шматка сталевої сітки прямокутник 40x70 мм, зігніть його у вигляді букви «П» так, щоб бічні сторони мали висоту 20 мм, і поставте на леткал. Поставте сітку на робочу поверхню леткала й перевірте її стійкість при обертанні. Якщо сітка коштує нетвердо, зробіть виправлення

Покладете на сітку один набір, рясно змочите його флюсом і посипте рівномірно припоєм. Потрібно відзначити, що кількість припою, що посипається, виражаючись мовою математиків, повинне бути необхідним і достатнім, для того щоб пайка відбулася: надлишки припою заллють малюнок візерунка, а недостатня кількість приведе до багатьом «непропаям». Після промивання неспаяні елементи (клей вигорить на той час) просто випадуть із візерунка

Відрегулювавши полум`я пальника (помніть: широке рівне полум`я!), прогрівайте весь контур, уважно стежачи за станом набору. Дуже важливо не пропустити того моменту, коли припій почне плавитися й з`єднувати елементи візерунка. Зовні це виглядає так: набраний контур, нагрітий до рожевого (!) кольору, і припій раптом заблищать, як полірована поверхня на сонце. Припій почне розчинятися у візерунку, а візерунок, раніше посипаний приспіваємо й схований від спостерігача, починає чітко проявлятися. Отут треба відсунути, піднявши, пальник, не виключаючи її (але й не направляючи, звичайно, на інші предмети; помніть про техніка безпеки при роботі з вогнем). Перевірте, чи весь припій розтікся. Знову рівномірно прогрійте набір, стежачи за тим, щоб він не перегрівся (не допускайте яскраво-розо-вого кольору) і не оплавився. Після цього гарненько прополощіть набір у воді, щоб паперова зола з тильної сторони була повністю вилучена. Тепер потрібно виявити непропаи: спаяний набір буде руде-коричне-вого кольору від, що увібрала в себе оксиди бури, непропаи ж залишаться білими. Подивитеся уважно на зворотну сторону набору, туди, де був паперовий шар. Там ви непропаи й виявите. Усі білі ділянки треба знову змочити флюсом і, посипавши припоєм, пропаяти. Якщо не залишилося білих плям і малюнок чистий, як при наборі, тільки коричневого кольору, пайка відбулася. Поздоровляю! Якщо ж, не дай Боже, якісь фрагменти у вас вигоріли, акуратно гострозубцями викусите шлюб і, приклеївши знову на папір контур, викладете відсутні елементи, дайте клею висохнути й пропаяйте знову.

Контур другої серги паяйте таким же порядком

Після пайки виплощите контури на шпераке дерев`яним молоточком.

Тепер потрібно виготовити колечка, на які будемо підвішувати каменю-бусини. Для цього необхідно побрати круглу гладь діаметром 0,7 мм і накрутити спира леообразно на металевий стрижень діаметром 2 мм. Таким стрижнем може бути й звичайний цвях. Тільки постарайтеся знайти неіржавий — іржа може потрапити на поверхню срібного дроту й зіпсувати сплав, який після відбілювання придбає розоватий відтінок. Потрібно зробити стільки витків, скільки колечок вам буде потрібно, плюс ще два про всякий випадок. Обережно зніміть зі стрижня дріт і так само обережно розкусите по одній лінії. У вас вийдуть рівні колечка (мал. 56).

Необхідно обробити стики в колечок, щоб вони краще припаялися до основного набору. Для цього круглогубцами або флацан-гами розімкніть зрізи колечка, обпиляєте їх так, щоб при зіткненні вони утворювали безперервну криву. Потім злегка сточите шов, щоб побільшати площину припаювання. Колечка треба виплощить на шпераке.

Тепер, поклавши на сітку спаяний контур, акуратно пензликом, змоченої у флюсі, або пінцетом приєднаєте колечка до контуру, як показано на малюнку. Якщо ж ви не певен у точності свого окоміру, розрахуйте на папері положення колечок і приклейте контур і колечка до паперу. Коли вони висохнуть, вилучите папір. Покладете контур із приклеєними колечками на сітку. Змочите флюсом і насипте в місця сполуки припій. Згуртовуйте, прогріваючи спочатку весь контур і колечка разом. А коли вони досить розігріються, направляйте полум`я конкретно на місця сполуки колечок і контуру. Контур повинен добре прогрітися, тоді колечка краще припаяються. Як тільки припій «потече», виключайте пальник і прополощіть спаяний виріб

Обов`язково перевірте якість пайки. Якщо вона не міцна, повторите процес

Не забудьте припаяти колечка й до іншого контуру. Після цього вам потрібно буде виготовити корнери. Підготуйте березову обпалену дошку. Відрегулюйте полум`я пальника ( для виготовлення корнерів воно повинне бути дуже вузьким і твердим). Відітніть невеликі відрізки ( до 3 мм) плоскої скані або гладі (можна використовувати шлюб, що вийшов при виконанні вправ). Необхідно така кількість, щоб закрити місця сполуки колечок з основним контуром, а також кілька штук для того, щоб прикрасити внутрішній контур або сховати якісь дефекти, що утворювалися під час пайок на наборі або контурі

Взагалі краще заготовити корнерів побільше й різного діаметра. Відповідно й різного розміру повинні бути відрізки. Важливий ще такий нюанс. Розраховуючи кількість корнерів і їх розміри, ви повинні враховувати, що декорувати однакові елементи потрібно корнерами одного розміру. Наприклад, на ваших сергах по вісім колечок для підвіски каменів. Виходить, вам потрібно, принаймні, 16 однакових корнерів, щоб прикрити місця сполуки їх сконтуром.

Отже, розмістивши горизонтально березову дошку (корнери в момент виникнення мають форму кульок, які можуть покотитися куди завгодно). Прогрівайте по черзі кожний відрізок дроту доти, поки він не перетвориться в кульку. Стежите, щоб корнери не скачувалися друг до друга, утворюючи новий, уже більший корнер. Так ви не досягнетеся не тільки потрібної кількості, але й потрібного розміру

Готові корнери зсипте в спеціальну баночку з невисокими стінами (і не пластмасову), щоб було зручно витягати їх звідти корнцангами

Тепер, змочивши кожний корнер клеєм, закрийте місця стику колечок і контуру, розміщаючи у верхній частині серг більші корнери, а якщо дозволяє площину, то викладете з одного великого корнера й декількох маленьких квіточка, яка дуже прикрасить ваші сережки, прикриваючи заодно місця стику елементів контуру й колечка для дужки серг. Змочите місця пайки флюсом і посипте припоєм. Потім прогрійте спочатку весь виріб, потім конкретно місця пайки. Пальник тримаєте не тільки спрямованої вертикально до виробу, але й міняйте положення: заведіть її знизу з-під сітки, прогрівайте збоку. Помніть, що всяке мале в тому числі припаюється тільки до більш гарячого, але нагрівається набагато швидше. Остудивши у воді, обов`язково перевірте якість пайки: спробуйте пінцетом або корнцангами від`єднати корнери від контуру. Якщо цього не вдається зробити, виходить, пайка була вдалою. Поздоровляю!.

Можна ще як своєрідний елемент декору використовувати корнери у вигляді підвісок, які виготовляються так. Робляться корнери досить великого розміру. Потім нарезается дріт (кругла гладь перетином 0,55 мм) довжиною 10-12 мм: до кожного корнера повинен бути припаяний стрижень. Ця робота вимагає певної вправності, тому потренируйтесь у виконанні операції. Якщо у вас є маленький свердел (0,5-0,55 мм), то затиснутим у цанг (такий цанг застосовують годинникарі, у них же можна знайти й свердли) свердлом раззенковивают або висвердлюють паз під стрижень. У цьому випадку пайка й положення стрижня будуть ідеальними. Важливо, щоб стрижень ( із дроту діаметром 0,55 мм) розташувався вертикально стосовно корнера. Інший край стрижня оформляється в колечко, яке потім монтується до каменю-бусинки. На такий стрижень, прикрашений корнером, можна безпосередньо нанизати камінь-бу-сину, оформивши із протилежної сторони колечко

Підвіски можуть бути й філігранними у вигляді кружків або серденьок. Вони самостійно виготовляються по контуру, вигнутому із круглої гладі перетином 0,9 мм, усередині якого викладається немудрий візерунок. Діаметр кружків або розмір серденьок 5-8 див. До наборів також слід припаяти монтувальне колечко. Щоб виготовити кружки, слід навити на маленький ригель потрібна кількість витків і, знявши, розсікти їх по одній лінії. Потім так само, як і в колечок, запиляти зрізи, оформити колечко й на леткале пензликом сполучити шви колечка й кружечка. Далі необхідно змочити стики флюсом, посипати припій і згуртувати. Спаяні кружечки виклеивают на папір і виконують набір, який потім згуртовують. Стики можна декорувати корнерами. Форма серденька спочатку отрисовивается на папері. Потім відтинають необхідні по розміру відрізки круглої гладі (контур серденьок резонно розділити по осі симетрії й вигинати із двох відрізків) і здійснюють гибку дроту на шпераке або круглогубцами. Пайка контурів, набір і інші наступні операції виконуються звичним порядком. Такі підвіски прекрасно виглядають із сергами у вигляді півмісяця із трьома монтувальними колечками, розташованими по вигнутій нижній кривій півмісяця

Наступний етап — відбілювання. Відбілювання здійснюється в 5- 10-процентному розчині соляної або 20-процентному розчині сірчаної кислоти. Важко віддати перевагу однієї з них, але сірчану кислоту частіше доводиться обновляти, іноді відбілювання відбувається тільки в теплому розчині. Отже, підготуйте потрібний розчин, дотримуючи правила безпеки. Не робіть розчин при дітях. Не защіпайтеся у ванною, тому що пари, що утворювалися, у такому тісному приміщенні діють отравляюще. Особливо це важливо, якщо ви працюєте з концентрованою кислотою. Головне, не забувайте, що кислоту ллють у воду, а не навпаки. Намагайтеся, щоб розчин не потрапив на одяг або меблі і т.д. Якщо ви працюєте з кислотою без рукавичок, то не випливає руками стосуватися очей, губ щоб уникнути опіків

Кількість розчину залежить від розміру ваших серг, у середньому 100 г. Покладете в нього на кілька хвилин серги, які на очах будуть осветляться до білого кольору, звільняючись від, що розчиняється в кислоті бури й оксидів. Іноді, якщо розчин старий або кількість бури при пайку було більшим, процес відбілювання може затягтися. Іноді відбувається зворотний ефект: виріб сіріє. У цьому випадку краще приготувати свіжий розчин. Коли на виробах не залишиться ніяких вкраплень, обережно пінцетом дістаньте їх і гарненько прополощіть вводе.

Тепер випливає промиті серги (і підвіски, якщо ви їх виготовили) открацевать, тобто ретельно обробити крацовоч-ний щіткою. Поберіть одну сережку й почистите її, як чистять взуття, крацовочной щіткою з усіх боків, щоб вона заблищала, начебто відполірована. Кра-Цевание важливо для того, щоб після чорніння виріб ефективніше полірувався. Якщо кра-цовочная щітка у вас дискова, те, насадивши її на шпиндель, від-крацуйте виробу на моторі. При крацевании всі непропаи й слабкі пайки дадуть про себе знати, тому крацевание ще й перевірка на міцність пайки

Якщо ви віддаєте перевагу нечорненим виробам, то серги у вас майже готові. Залишилося тільки закріпити дужку для вушних мочок і підвісити камені. Але врахуйте, що нечорнені вироби, якої б високої проби вони не були, завжди згодом темніють. Взагалі, традиційно виробу чорнять, щоб вигідніше підкреслити гру скані й корнерів, додати виробу більшу пластичність (об`ємність).

Чорнять філігранні вироби за допомогою сарною «печінки», яка виготовляється в такий спосіб. У чайній ложечці (або в спеціальній ємності, яка буде призначена тільки для її виготовлення) змішують 1 г сірки й 1 г поташу й печуть на маленькому вогні (можна це робити на газовій конфорці) до чорного кольору, не допускаючи, щоб суміш горіла. Потім отримане речовину розчиняють в 50 г киплячої води. У цей-те розчин і потрібно вилучити на кілька хвилин серги. Запропонований спосіб виготовлення черні дає насичений чорний колір без відтінків. Якщо ви прагнете добитися неглибокого чорного кольору, то вода не повинна кипіти, досить, щоб вона була просто гарячої або теплою. Коричневатости можна добитися, якщо ви спечете суміш до темно-коричневого кольору

Далі випливає полірування серг. Підготуйте для цього мотор, закріпите на ньому спочатку щетинну дискову щітку. Поліруйте з усіх боків, міцно тримаючи виріб двома руками. Якщо ж ви його не удержите, то обов`язково відстежите траєкторію польоту, щоб знати, де вашу коштовність шукати, інакше ви ризикуєте віддалити закінчення робіт не тільки на час тривалих пошуків, але й на час виготовлення нової сережки. Не забудьте використовувати полірувальні пасти, як уже говорилося, дрібного зерна. Після цього слід перемінити щетинне коло на матер`яний і продовжувати полірувати виріб. Потім плоскої (можна звичайної зубний) щіточкою й крейдою ретельно почистити серги, а потім гарненько помити з милом (і тою же щіточкою). Що ж, виріб майже готовий! Просушите його м`якою ганчірочкою й приступайте до виготовлення дужок

Для цього знадобляться круглогубци. Відкусите два однакові відрізки довжиною 30-35 мм. Захопивши самий край одного шматка дроту, зробіть колечко діаметром 1,5-2 мм. Потім за допомогою маленького ригеля вигніть дріт, як показано на малюнку. Те ж зробіть і із другою дужкою. Щоб дужка не ушкодила мочку вуха, обпиляєте краї дужок, надаючи їм напівсферичну форму. Тепер готові дужки за допомогою круглогубців треба прикріпити до основного контуру: розтисніть колечко дужки настільки, щоб у нього могло ввійти кільце основного контуру, а потім замкніть колечко дужки (мал. 57). Якщо під час установки дужок вони деформувалися, вирівняйте їх по малюнкові й виплощите флацанга-ми. Це важливо, тому що при неправильному напрямку дужки серга не ляже в потрібній площині по відношенню клицу.

Підвішувати камені-бусини ви будете за допомогою дроту діаметром 0,55 мм. Якщо ви не виготовили стерженьки з корнерами, зробіть круглогубцами маленьке колечко. Вирівняйте дріт і відкусите потрібну довжину, яка залежить від розміру каменю. Для цього навісьте камінь на стрижень дроту, а із краю, що залишився, оформите колечко, яке так само, як і дужку серги, прикріпите до кільця в основному контурі. Те ж проробіть і з іншими каменями. Якщо ви виготовили підвіски з корнерами або філігранні, прикріпите їх до колечок унизу каменів. Флацангами вирівняйте стерженьки підвісок. Тонкий дріт, з якого робляться підвіски, досить м`яка й при маніпуляціях може втратити потрібну форму. Щоб стерженьки зробити жорсткіше, потрібно їхня поверхня нагартовать. Для цього несильними рухами пройдіться шабером по поверхні стерженьков. Чорненим підвіскам це додасть ще й додаткового блиску

Тепер справа тільки за примірянням. Ну як, подобається?.

Використовуючи плоский набір, можна виготовити натільний хрестик. Він буде прекрасним подарунком і дитині на хрещення, і як декоративний виріб. Намалюйте контур майбутнього хрестика й приготуйте круглу гладь перетином 0,9 мм (можна побрати гладь перетином 1,2, але щоб хрестик був більш витонченим, краще контур полегшити). Гибку контуру здійснюють із трьох однакових відрізків і одного деяким довше, на маленькому ригелі. Довжина відрізків довільна, залежно від того, якого розміру ви збираєтеся зробити хрестик. Відрізкам слід додати подковообразную форму ( при гибке дроту дотримуйтеся образа в голові або перед очима), а зрізи обпиляти під 45 градусів і, сполучивши на леткале, згуртувати. Форму хрестика можна ускладнити, якщо розсікти в самій опуклій частині кожна ділянка й потім злегка розсунути, щоб вставити в розтруб маленькі підлоги колечка. До верхнього напівколечка необхідно виготовити монтувальне кільце, таке, як і для серг. Потім контур з монтувальним колечком потрібно знову згуртувати, перевірити якість і приклеїти до паперу. Усередині підсушеного контуру викладете скань, намагаючись не залишати зазорів. По розробленому ескізу або без нього викладайте візерунок: спочатку гладдю — основні завитки, потім сканню — дрібні, рухаючись від країв до центру, на клей. Не забувайте по ходу виконання елементів виплащивать їх у щічках корнцангів. Підсушений набір згуртуйте, перевірте якість, виявите непропаи. Тепер слід виготовити корнери, якими ви закриєте стики й прикрасите центральну частину (тут можна покласти один великий корнер, який після полірування висветлится й буде тримати композиційний центр). Необхідно виготовити із круглої гладі кільце овальної форми, по розміру воно повинне бути трохи більше звичайних, тому що призначене для ланцюжка. Зрізи обробіть так само, як у звичайних колечок. Після цього, злегка розсунувши зрізи, з`єднаєте його з монтувальним кільцем хрестика й флацангами стисніть знову. Стик необхідно згуртувати крапковим полум`ям. Для цього покладете на сітку хрестик так, щоб велике колечко звисало із сітки стиком на вас. Змочите його флюсом, насипте припою й акуратно нагрівайте крапковим полум`ям саме стик доти, поки припій не розтечеться. Далі відбілювання, крацевание й інші опоряджувальні роботи

Виготовлення декоративної шпильки не буде для вас занадто складною справою, якщо ви подужали виготовлення серг і хрестика. Виконують її з досить довгого цільного відрізка круглої гладі перетином

1,2 або перетином 0,9 мм із гнучкі декоративного елемента, контур якого може бути у вигляді серденька, завивки (трилисника або п`ятилисника) або іншої. Гибку здійснюють по заздалегідь отрисованному ескізу на ригелі, конічній ділянці шпера-ка або круглогубцами. Контур замикають, залишаючи прямим бу-лавний ділянка. Довжина його довільна, залежно від декоративної голівки. Стик згуртовують. Контур приклеюють до паперу й роблять набір у звичайному порядку: посилення контуру сканню, викладання гладие-вих елементів, а потім сканих. Набір згуртовують, виявляють непропаи. Далі випливає гнучка шпильки. Гибку здійснюють на конічній ділянці шперака, у тому місці, де відрізок прямої частини шпильки переходить у декоративну частину. Діаметр дуги 2-3 мм. Площини декоративної голівки й голки шпильки повинні бути соосни й паралельні. Після гнучкі й виправлення слід припаяти корнери, покладені квіточкою на місці стику, використовуючи подложки із сітки, щоб зафіксувати положення плоского набору. Потім випливають опоряджувальні роботи й доведення голки до необхідної форми. Доведення (додачу конічної форми прямого відрізка) ведуть спочатку надфілем, а потім шабером. Поверхня голки повинна бути дуже гладкої, тому що вона буде контактувати стканью.