Виготовлення філігранної брошки

Виготовлення філігранної брошки

План роботи:.
малювання ескізу в натуральну величину;.
відпал, гнучкий дроту й пайка контуру; —.
набір усередині контуру й пайка набору;.
бухтировка набору; виготовлення подложки для брошки;.
виготовлення й припаювання каста;.
виготовлення, викладання на клей і пайка елементів верхнього набору;.
виготовлення й припаювання корнерів;.
виготовлення й монтування застібки;.
опоряджувальні роботи, закріпка каменів
Як ми вже відзначали, пошук форми нижнього контуру залежить від форми каменю, який ви зібралися включити у філігранний виріб. Для брошки прекрасно підійдуть як великий камінь, так і група невеликих каменів, скомпонованих з урахуванням загального задуму. Ви розв`яжете для себе це завдання й виберете форму контуру самостійно, так само як і візерунок усередині контуру. Умовимося тільки, що мотив візерунка буде рослинний, тому що в якості головного елемента зовнішньої наборки прагну запропонувати листочок більш складної форми, чому виконаний раніше. У верхньому наборі він у принципі може підійти до кам ню (або каменям) будь-якого розміру й форми. Простір брошки дозволяє використовувати у верхньому наборі більші елементи, яким і є пропонований листок, що віддалено нагадує порічковий. Для великого каменю він перешкодою не буде, тому що роль смородинок зіграють великі корнери, прекрасно вуалюючи каст, а дрібні камені, якої б форми вони не були, самі зіграють роль якихось екзотичних ягідок. Два-Три середні камені, прикрашені корнерами й завитками, поберуть на себе роль вигадливих квіток (мал. 92). Не
сумніваюся, що у вас чудово вийде композиція верхнього набору. Нижній же є в напайной філіграні лише доповненням, і вам не важко буде викласти візерунок самостійно. Композиція візерунка в овалі показана на мал. 93. Починайте набір з викладання скані по контуру нижньої підстави брошки, намагаючись не залишати зазорів (на більших площах при пайку контур може деформуватися, а елементи як би «сідати»). Далі викладайте основні завитки з подвійний головочкой із гладі. Помніть про те, що всі елементи повинні стосуватися один одного й контуру, принаймні в трьох місцях. Не допускайте також утвору толщин ( як їх уникнути, описувалося вище). Тепер приступайте до виготовлення нижнього набору. Він повинен бути досить щільним, тому що потім він буде бухтировать-ся. Якщо камені у вас напівпрозорі, то на місці їх зробіть віконця так само, як було описано в попередньому уроці
Пайка ведеться звичним порядком в один-два приймання (після першої пайки обов`язково виявите на тильній стороні непропаи). Коли перевірена якість пайки нижнього контуру, необхідно виготовити рант — плоску гладь, прокачану із дроту діаметром 1,2 мм. Для цього відкусите круглої гладі, виходячи з довжини периметра нижнього контуру, і прокатайте у валках за один раз, розкувавши гарненько край заготовки перед вальцюванням. Не забудьте перевірити валки: вони повинні бути розімкнуті однаково по всій довжині (якщо у вас один притискної гвинт, то регулювання валків автоматичне), щоб стрічка вийшла рівної. Ширина стрічки повинна бути 2-2,5 мм, товщина — 0,35 мм. Рант потрібний для того, щоб при погляді на брошку збоку не було видне иголочки й замочка, якими брошка прикріплюється до матеріалу. Приготовлену для ранта плоску гладь відпалают і вигинають строго по внутрішній стороні контуру нижнього набору. Відразу визначите для себе «виворіт» контуру й гибку здійснюйте тільки по ній, тому що найчастіше контур при зовнішньої, на око, симетрії хоч на нюанс, але не симетричний. До того ж форма контуру, обрана вами, може бути й довільної форми. Потім рант слід згуртувати, акуратно випло-щить і, ще раз звірившись, відкоригувати так, щоб він ідеально входив у поглиблення, утворене круглою гладдю й плоскою сканню (мал. 93).
Змочите рант флюсом і цілком вмочіть у розосереджений по плоскорти банки припій, так щоб увесь край по периметру увібрав у себе стружку припою. Потім, поклавши на сітку нижній набір, акуратно вилучите рант, не допускаючи зсуву. Згуртовуйте, прогріваючи головним чином нижній набір широким полум`ям, не допускаючи перегріву ранта. Перевірте якість пайки: між підставою ранта й контуром нижнього набору не повинне бути зазорів. Якщо вони утворювалися, то пальцями або цицангами скорегуйте положення ранта, забезпечивши торкання, і знову пропаяйте
Далі випливає бухтировка нижнього набору. Робоча півсфера пуанзела повинна мати діаметр 15-20 мм. Покладете на шматок товстої гуми нижній набір подложкой нагору й бухти-руйте швидкими, короткими несильними ударами пуанзела (стежите при бухтировке за тим, щоб форма припаяного ранта не спотворилася). Не робіть занадто опуклою поверхні
Тепер підготуйте каст (згуртуйте контур, виберіть верхню частину, де зубчики більш гарної й правильної форми, укладете подложки усередину, перевірте положення каменю в касті). Припаюйте його на задане місце (якщо кастов трохи, те відповідно до вашого задуму розташуєте їх у потрібному порядку). Щоб додати більшу пластичність верхньому набору брошки, ширину каста можна побільшати за рахунок тієї ж стрічки, яку ви прокочували для ранта. Для цього готова стрічка відпалается й вигинається за формою готового каста й споюється. Потім нижня підстава каста сполучають контуром стрічки й також згуртовують. Отриманий шов при наборі верхніх елементів повинен обов`язково декоруватися
Далі слід викласти завитки із плоскої гладі 0,7 мм і круглої скані 0,4 мм ( при широкому касті вони повинні бути більш опуклими й извивистими. Робіть їх так само, як при виготовленні кулона, задавши рух майбутній гілочці (або стеблинці, якщо два-три середні камені).
Далі слід виготовити кілька листочків різної величини. Роботу ведіть так: дотримуючись зображення, наведеного на мал. 94, вигинайте із плоскої гладі 0,9 мм контур листочка, відразу замикаючи його, як ви окантовували звичайний листочок. Зробіть стільки, скільки необхідно по ескізу. Форма листочка може злегка відрізнятися, але загальний характер його повинен зберегтися, розмір же ви визначаєте по площі вільного простору, що залишився після припаювання на
нижній набір каста (або кастов). Занадто великих листочків робити не треба, їхній складний контур загубиться при наступної бух-тировке, середній же розмір — 7-8 мм завширшки й довжину
Виготовлені контури приклейте на папір і дайте висохнути, після цього підсильте контур сканню 0,9 мм, намагаючись при цьому точно випливати гладиевим лініям, щоб не вийшло між обома нитками зазорів. Робота ця кропітка, потрудитеся гарненько, потім викладете центральну прожилку у вигляді завитка з маленької головочкой, як показано на малюнку, потім виконаєте бічні прожилки із зовсім маленьких головочек, порожнечі заповните травочками. Набір повинен бути досить щільним і гарним, тому що після полірування він, як самий опуклий на брошці, відмінно вибілиться, і всі елементи будуть дуже добре видні
Виготовлені листочки дуже ретельно згуртуйте, перевіривши на просвіт, а також виявивши з виворітної сторони непропаи. Потім вибухтируйте маленьким пуанзелом (5-7 мм), вибравши лицьову сторону кожного листочка з обліком його конкретної форми. Після цього, відкусивши хвостики за формою ( під кутом), приклеюйте їх на завитки-гілочки, але не становлячи поруч як звичайні листочки, а іноді й накладаючи їх один на одного. Сполучати, звичайно, не потрібно, але розташуєте так, ніби один листочок злегка закривав від глядача інший, який, манірне ховаючись, все-таки вагомо показує свій извивистий бочок. Викладете їх від гілочки по діагоналі вниз, групуючи по два або по три в чергуванню з порожнечами для ягідок-корнерів. Якщо маленькі камушки відіграють роль ягідок, то красиво укласти поруч сними.
Тепер слід викласти завитки, що закривають порожнечі, що й декорують, утворені колишнім набором, і каст (касти).
Далі пайка: змочите весь виріб флюсом, посипте припою й — з Богом!.
Корнери, які ви будете використовувати, повинні бути самих різних розмірів, тільки, викладаючи їх, ураховуйте, що всі подібні елементи повинні прикрашатися однаковими по розміру корнерами. Про це вужі говорилося при виготовленні філігранного комплекту, коли треба було виготовити багато корнерів, але хочеться ще раз підкреслити, тому що це важливо для сприйняття виробу в цілому. Дилетантові, може бути, цього й не зрозуміти — він з розумним виглядом буде критикувати зовсім інше, — тонкий естет
відразу відчує дисгармонію
Після припаювання корнерів приступитеся до виготовлення голки й замка для брошки. Отрежьте круглої гладі діаметром 0,9 мм (приблизно дві довжини брошки) і вигніть її флацангами, як показано на малюнку, потім виготовте дві філігранні трубочки довжиною в 5 мм.
Трубочки слід припаяти з виворітної сторони, використовуючи подложки із сітки, по краях брошки по довгій осі зі зворотної сторони набору. Потім вставте коротку сторону кута підготовленої голки в трубочку й флацангами продовжуйте вигибку: голку виправите по довгій осі, зігнувши її на відстані 5-6 мм від трубочки, потім коротку сторону зігніть так, щоб вона стикнулася з отриманим кутом на стрижні голки, далі перев`яжіть цей стик биндрой, а, що залишився хвостик короткої сторони із крапки стику відігніть униз до торкання із площиною нижнього набору (мал. 95). Ця ніжка не дозволить голці самостійно вийти з дужки замка. На малюнку рант не показаний для кращого візуального сприйняття
Визначите довжину голки (зрозуміло, вона не повинна виходити за зовнішній контур виробу й рант) і відкусите надлишки, заточувати її зараз нема рації, заточення буде самою кінцевою операцією, коли виріб буде відполірований, камені закріплені в кастах і т.п. (мал. 96).
Тепер місце стику, перев`язане биндрой, необхідно згуртувати крапковим полум`ям. Щоб зміцнити й розширити площа пайки, відрізки дротів у місці стику краще запиляти й знову перев`язати биндрой. Для того щоб ізолювати виріб від зайвого нагрівання, скористайтеся невеликим шматочком азбестового паперу (буквально вкрити нижній набір).
У протилежну трубочку вставляють відрізок круглої гладі також 0,9 мм довжиною 20 мм так, щоб з однієї сторони залишався вільним відрізок в.
5 мм, а з іншого — 10 мм. Довгий приведіть флацангами в перпендикулярне площині набору положення. Потім круглогубцами вигніть по осі трубочки дугу, яка не повинна доходити до площини нижнього набору 1,5 мм. Протилежний хвостик відігніть флацангами по площині набору паралельно довгої осі брошки. По-гарному, її слід припаяти, але можна залишити й без пайки, тільки перевірте, чи зафіксоване положення дужки. Вона не повинна валандатися, їздити уздовж трубочки (мал. 97).
Замок практично готовий, тільки після опоряджувальних робіт, коли виріб буде вже готовий,
так сказати, до вживання, необхідно відкоригувати його роботу й заточити голку. При заточенні голка нагартуется й стане жорсткіше й пружинистей. Головне, вона повинна бути ідеально гладкої, щоб при користуванні не могла порушити структури матеріалу, до якого буде прикріплена. Надфілем задайте краю стрижня конусну форму, потім шабером отскоблите поверхня всього стрижня, видаляючи заусенци й нерівності. Обробіть також край дужки замка, додавши їй, як і дужкам серг, напівсферичну форму. Злегка обпиляєте, якщо на дотик відчуваються якісь уступи в системі замка, маленьким надфілем із цією же метою. Перевірте роботу замка — як уже говорилося, голка повинна надійно триматися замком. Якщо потрібно, поміняйте форму дуги замочка
Є й інші немонтувальні способи виготовлення замка й голки. Вам запропонований найпростіший і досить надійний. Якщо у вас є конструкторська жилка, ви без праці придумаєте своє приймання виготовлення (характерний, вам властивий, майстерний) замка й голки
Якщо брошка являє собою букет з великих листів різної конфігурації й квітів-каменів, то при виготовленні не користуються нижнім набором, а виготовляють філігранний дріт (доріжки й мотузочки) різної товщини й навива. Навколо круглої гладі 1,2 або 0,9 мм навивають гладь 0,3 мм або скань 0,3 мм і разом з навитим дротом згуртовують. Виходять дуже гарні філігранні доріжки (деякі з них можна «зім`яти», тобто прокатати у вальцях), з яких виготовляють гігантські по ювелірних мірках завитки. Заготовлені завитки із круглої гладі 1,2 мм і сканих доріжок збирають у букет зі стебел і згуртовують (мал.98).
Сканню з 0,55 мм і круглою гладдю 0,7 мм обвивають стебла знизу майбутнього букета. Потім виготовляють більші листочки-завивки: виконують спочатку контур, потім його виклеивают на папір, просушують, а потім набирають візерунок усередині контуру. Він може складатися із завитків і травочек, а може складатися з декількох листочків, виготовлених так, як ви виготовляли їх для кулона, тільки їх може бути в контурі 3-7 з різною кількістю витків вкаждом.
Такі листки-завивки надзвичайно гарні й можуть бути зовсім різної форми (стилізовані каштанові, дубові, березові і т.д. — єтакий лісовий букет із квітами й травами), ваша завдання — вдало скомпонувати їх з кастами, у яких можуть бути різні по кольору й розміру камені. Касти також припаюються до нижніх більших завитків. Після того, як великі листи й касти припаяні, слід прикрити порожнечі й усі ті місця, де видні нижні завитки. Їх прикривають завитками більш дрібними, маленькими листочками й квіточками, а потім корнерами різної величини. Корнери припаюються останніми (мал.98). Потім виготовляється замок і голка
Робота над цією брошкою досить складна й вимагає досвіду й вправності. Брошки можуть бути виготовлені й по розгорненнях за прикладом серг (див. урок 5), а камінь, окремо обрамлений кастом із зубчастою доріжкою по нижній підставі, може бути у вигляді підвіски. На кольоровій вкладці зображені серги з каменем-підвіскою, закріпленим у касті. Каст у цьому випадку може бути декорований по бічній стороні різноманітними доріжками, розвальцьованими або круглими. До касту припаюється кільце, до якого сполучним колечком прикріплюється філігранний набір. Брошки з більшими напівпрозорими каменями-підвісками дуже ефектні