1.
Золото - метал із сильним блиском, грузлий, м`який, ковкий, тягучий, хімічно дуже стій кий . З одного грама золота можна витягнути дріт довжиною 3500 метрів!.
2.
Золото якісне однородно, тотожно рівні кількості золота зовсім рівноцінні. Звідси випливає здатність золота виражати чисто кількісні відмінності, служити мірилом вартості інших товарів
3.
Золото ділиться на будь-які частини (наприклад, при карбуванні монет) і знову з`єднується (сплав монет) без втрати вартості
4.
Золото має більший "економічною питомою вагою", тому що в малому його об`ємі укладений відносно великий економічний зміст, або, інакше кажучи, дуже висока мінова вартість
5.
Рідкість золота проявляється в тому, що його запаси на землі край не обмежені, воно зустрічається лише в окремих місцях земної кулі
6.
Золот міцн, що відносно неразрушаемо, не окисляется на воздухе и не растворяется в кислотах (за исключением царской
- суміші концентрованих кислот), що робить його износостой кім
7.
Зі свій ств п.4 і п.6 випливає легкість транспортування золота, переходу його з одних рук в інші, тобто матеріальна рухливість
8.
Золото зручне для зберігання у вигляді втілення абстрактного суспільного багатства, а також для утвору скарбів
9.
Вартість "шматка" золота, як такого, залежить винятково від його ваги й не залежить від форми, що є об`єктивним вимірником вартості "маси" (ваги) золота
10.
Виробу із золота мають естетичну красу, що робить його предметом розкоші: дозвільного вживання, тобто формою обміну й багатства
11.
Б ювелірній справі за рахунок уведення в сплави спеціальних легуючих добавок можна одержати золото білого, жовтого, червоного, зеленого, рожевого й навіть чорного і блакитного кольору. Ювеліри охоче застосовують золото в комбінації із платиною, сріблом, легованою сталлю, титаном, чорним деревом, слонячою кісткою, пластмасами
Протягом усієї історії товарного виробництва кількість золота, що був у розпорядженні суспільства, було досить для виконання функції загального товарного еквівалента (грошей); тобто для задоволення потреб товарообігу
Якщо глянути на дорогоцінні метали порівняно недавно, наприклад, на 1910 рік, то з`ясовується, що половина золота, що добувається в той час, пішла на промислове вживання ( головним чином на виготовлення предметів прикраси; по сріблу 20% одержуваного металу йшло на виготовлення прикрас і карбування монет). Об`єм щорічного видобутку за цей же рік становив 1/40 частину від світових запасів золота, що вже існував на цей період
До XVI-XVII століть переважало переконання, що гроші не схожі на інші товари, що золото й срібло є дійсним багатством і заходом вартості всього
При звичайних умовах цінність дорогоцінних металів коливається дуже незначно. Але таке положення існує тільки при збалансованій світовій економіці. Зараз же, наприкінці XX століття, увесь світ перебуває в стані дисбалансу, міняються пріоритети в торгівлі, дислокація світових торгових центрів сировини й товарів, усе почало рухатися. Це особливо наочно видне на світовому ринку золота. Б 50-х роках минулого століття з відкриттям калифорний -ских розсипів і австралійських рудників золота стало добуватися майже в 4 рази, а срібла в 3 рази більше, чим за попередній період середньорічного видобутку. І в той же час цей етап був періодом розвитку европей ской торгівлі, на гроші був великий попит і, відповідно, ціна на золото продовжувала стійко рости
Із середини 70-х років минулого століття видобуток золота став помітно падати. З 1851 по 1885 рік середній щорічний видобуток золота впав, приблизно, на 25%. Разом з тим, видобуток срібла заданий період збільшувалася в середньому за рік в 3, 5 рази. Це збільшення видобутку срібла паралельно зі скороченням видобутку золота мало своїм наслідком падіння цінності срібла й збільшення цінності золота. Так, у прадавньому світі, відношення цінності цих благородних металів рівнялося 1 до 12, потім, з XVIII до XIX століття це відношення трималося приблизно на одному рівні - 1 до 15,5, але в останні роки XIX століття досяглося 1 до 22. Ця година, в 1997 році воно становить 1 к70.
Якщо ціна дорогоцінного металу впаде нижче його цінності, то видобуток золота й срібла скоротиться, пропозиція його на ринку поменшається, поки ціна металу не зрівняється з його цінністю. Разом з тим, якщо ціна золота або срібла в тієї або іншій країні впаде нижче його цінності, то буде вигідно вивозити із цієї країни ці метали в інші країни, а від цього пропозиція в даній країні на метали скоротиться, поки ціна їх не вирівняється з них цінністю
Очевидно, що, якщо цінність золота, з якого чеканять ювілей ную, колекційну монету підвищується, а цінність інших товарів залишається незмінної, то звідси слід очікувати зниження товарних цін
За всю історію монетного обігу з металів, крім золота й срібла гроші виготовлялися із заліза, олова, свинцю, міді, алюмінію, різних сплавів. У новітній історії грошей відомі дві основні грошові системи: монометаллизм і биметаллизм ( тобто система "одного" і "двох" металів).
При монометаллизме законним платіжним засобом є монета з одного металу або золота, або срібла. Можуть чеканитися монети (розмінні, дрібні) і з інших металів, але тільки один вид монети гарантується державою
Цікава поведінка метаппимеских грошей при проведенні грошових реформ. Ясно, що в Росії в саме ближай шиї час буде проведений реформа грошової, фінансової системи. Уже занадто багато нулів треба враховувати при підрахунках, не вміщаються на шкалах калькуляторів, та й у школах уже з початкових класів необхідно дітям вивчати мільйони, мільярди, трильйони. При грошовій реформі чи навряд будуть мінятися металеві розмінні монети, адже для держави собівартість карбування розмінних монет вище вартості самого номіналу. Далекоглядні люди вже зараз збирають металеві гроші, швидше за все при реформі рубль на монеті може перетворитися в тисячу, 50 рублів в 50 тисяч і т. д.
Відомий випадок, що коли був радянський громадянин, а тепер громадянин Ізраїлю, повернувшись у Росію по справах бізнесу, в одному з банків Свердловської області викупив за ціною металу 2,5 тонни монет номіналом в один рубль із зображенням на аверсі В.Леніна, привіз усе це в Ізраїль і продав по 5 доларів США за монету. Імовірно, завдяки ностальгії по минулому, усе розкупили за місяць. У Латвії, наприклад, монета гідністю в 5 лат, що мала про рощення до виття ни, ця година продається за ціною 7-8 панцира грошового еквівалента обігу 1997 р. Як бачимо, гідність монети перевищила номінал "минулого". Можна привести ще приклад. Після грошової реформи 1947 р. у колишньому СРСР із обігу не були вилучені дрібні монети гідністю 1,2,3,5 копійок; вони перейшли в "новий грошовий обіг", природно, з іншої номінальною вартістю
У наше дуже нестійке століття катаклізмів і фінансових потрясінь, на тлі постійної девальвації й знецінювання паперових грошей - золото, як засіб вкладення, безцінне. Тільки за останні 20 років світова ціна на зливкове золото збільшилася в 10 раз. У золота є ще й містична якість - бути заходом співвідношень усього, що представляє матеріальні цінності. Економісти й фінансисти саме по золотому запасу країни визначають її економічну підвалина чивость. За наявним даними, до 1813 року в Росії було добуто 20,8 тонни золота. Через сто років, в 1913 році, річний видобуток уже склав більш 60 тонн, по золотому запасу Росія посідала четверте місце у світі після США, Франції й Великобританії. Чудовий золотий запас був у Росії в 1915 році - 1337.9 тонни. В 1953 році в скарбниці зберігалося 2049,8 тонни, а в 1991 році всього 240 тонн. Імовірно, тому економіку Росії так і хитає. Робилося все це з метою придбання валюти, для технологічних змін у виробництві й реконструювання економіки. Відомо, що нафта з Тань мира широкою рікою ще не добувалася. ДО 1992 року золотий запас Росії поменшався ще на 30 тонн. Дані про виробництво й державному запасі золота в Росії наведені в табл. 1.1.
Розроблювальні американцями концесії золотодобування на Колимі передбачають, що 50% добутого золота вони будуть залишати собі. На один працюючого в золотодобувній галузі в Росії доводиться 4 кг чистого металу, у ПАР і США ця цифра становить 32 кг. Рівень продуктивності досить переконливий - він перевищує россий ский в 8 раз. Необхідно ще відзначити, що в Росії, в основному, освоюються копальневі родовища золота, а не рудні. Уважається, що якщо одна тонна породи містить 2 грама чистого металу, то освоєння вже рентабельно й загальний запас цього родовища повинен становити не менш 10 тонн, хоча в Австралії. наприклад, видобуток уважається рентабельної, якщо вже в одній тонні породи втримується 0,5 грама чистого металу
Освоєння нових технологій, новин шие відкриття в області електроніки передбачають використання металів золотоплатиновой групи. Приміром, на сучасному підводному човні в різних приладах утримується порядку 66-80 кг дорогоцінних металів. При будівництві російського космічного корабля "Буран" було використано понад 380 кг золота. Одна з перших радянських масових обчислювальних машин містила близько 6 кг золота. Срібло містять уже елементи живлення в мікрокалькуляторах (батарейки), в електронний ручний годиннику
Виробництво й державний запас золота Россий ской імперії, СРСР і Россий ской Федерації
Рік 1900 | Производст. 38,8 | ю (т) Госуда Россий ская імперія | рственний запас (т) 652,6 |
1905 | 33,5 | 799,0 | |
1910 | 53,2 | 1095,5 | |
1915 | 48,1 | 1337,9 | |
1953 | 117,1 | СРСР | 2049,8 |
1985 | 264,0 | 719,5 | |
1986 | 271,3 | 587,4 | |
1987 | 260,0 | 680,9 | |
1988 | 277,6 | 785,3 | |
1989 | 304,0 | 850,4 | |
1990 | 302,0 | 784,0 | |
1991 | 168,1 | 484,6 | |
1992 | 146,1 | Россий ская Федерац ия | 290,0 |
1993 | 149,5 | 305,8 | |
1994 | 142,6 | 321,8 | |
1995 | 131,9 | 278,0(132 фонд) | |
1996 | 145,3 | 145,3+ 132,0 |
Коментар до таблиці. З 1918 по 1991 Радянський Союз зробив більш 11 тис тонн золота. Близько 3 тис. тонн було использованно для промислових потреб. Об`єм продажу золота за рубіж до 1991 року склав 8,191 тис. тонн. Золотий запас Росії в підсумку непорівнянний із запасами США (8,141 тис. тонн), Німеччини (3,701 тис. тонн), Франції (3,182 тис. тонн), Італії 2,592 тис. тонн), Швачок царии (2,590 тис. тонн), Нідерландів (1,352 тис. тонн), Бельгії (0.974 тис. тонн).
. .Ця угоди приносять справжній дохід. Висловлення про щепкахс золотом і операціях иа ринку дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів. - Газетабизнес А Балтія 1992, №36.