Родовища алмазів спрацьовуються десятки, навіть сотні років. Починаючи з 1982 р. об`єм видобутку алмазів у світі зріс майже вдвічі, в останнє десятиліття вступили в повномасштабну експлуатацію рудники "Agryle" в Австралії, "Iwaneng" у Ботсвані й "Venrtia" у ПАР. Скоро вицдет на проектну потужність трубка "Ювілей ная" у Якутії, в Архангельській області трубка ім. Ломоносова ("Алмазний берег"), в Анголі -трубка "Катока". Але частина рудників уже пройшла свій пік видобутку. Так, запасів алмазів на одному з рудників в Австралії вистачить на 8-9 років, причому, помітно падає їхня концентрація в руді. Для підтримки досягнутого об`єму видобутку алмазів доводиться щорічно збільшувати об`єм руди, що переробляється, на 15-20%, а це пов`язане зі збільшенням собівартості й з додатковими витратами. Падає продуктивність копалень видобутку алмазів у Сьєрра-Леоне, Танзанії, Намібії й на деяких шахтах ПАР. Таким чином, відбувається поступова зміна виробників при загальному зростанні видобутку алмазів. В усьому світі фахівцям відомо, що центр світового видобутку переміщається в Росію. Тим більше, що прогноз покладів алмазів, їх видобуток, переробка - цих даних, досить точних, або хоча б наближених, не може привести ніхто, Коли ринок алмазів Росії стільки десятиліть штучно брав, його "викиди" не може передбачити ніхто