Добре відомим копалом є смолисті виділення (камедь) каурі; смола каурі Agathis australis у величезних кількостях експортується з Нової Зеландії. Смола звичайно у вигляді стягнень перебуває на глибині 0,6—0,9 м у камедьсодержащей ґрунту й на глибині 9—12 м у торф`яних болотах, часто далеко від нині зростаючих дерев. Камедь каурі плавиться при 150°С, показник переломлення 1,540, щільність 1,043. Зовні вона схожа на блідий бурштин, але будучи за віком значно молодше, вона легше піддається впливу розчинників, наприклад стає дуже клеєнням, якщо помістити на неї краплю ефіру, тоді як на бурштин ефір майже не діє. Конго^-копав із Західної Африки — трохи більш тверда смола, що плавиться при більш високій температурі — 200°С; показник переломлення 1,540, щільність 1,0(56.
Ще більш тверда смола, найчастіше використовувана як лак,-■ занзибарский, або восточноафриканский, копав, який називають зрілим, дійсним, або копалинам, копалом. Зараз практично повністю всі ці різновиди добувають уздовж узбережжя материка в Танзанії. Вони залягають у землі на невеликій глибині — до 1,2 м, звичайно у вигляді дрібних гальок, а іноді масивних шматків вагою близько 1,8 Кг. Показник переломлення копала 1,515, щільність 1,062; він стає м`яким при 158°С и руйнується при температурі від 340 до 360°С, виділяючи масла й різний по сполуці залишок. Практично розчинний у спирті, але не розчиняється у вуглеводнях, ефірах і кетонах.