Оскільки жировик легко обробляється ножем, китайці широко використовують його для вирізання скульптур і інших изде-.
лий. Завдяки вогнестійкості й електроізолюючим властивостям він знаходить застосування в різних галузях електропромисловості. Порошкоподібний тальк використовується як наповнювач, як складова частина штукатурки і т.д.; у побуті тальк найбільш звичний у вигляді пудри й «французької крейди».
Тальк утворюється в результаті зміни магнийсодержащих порід і широко розповсюджений у всьому світі
Крім тальку, існує ще кілька мінералів, що представляють собою такий же м`який матеріал для виробів. Серед них широко розповсюджений агальматоліт ( від грецького слова — особа), або пагодит; остання назва мінерал одержав тому, що китайці широко використовували його для виготовлення скульптур, моделей пагод та ін. В одних випадках агальматоліт являє собою стеатит, в інших — це багаті слюдою різновиду пинита рудника, що одержав назву від, «Пини» у Рудних горах, де його виявили наприкінці XVIII в. Пинит утворювався при розкладанні кордиерита, а також ще ряду мінералів, таких, як сподумен, скаполіт, нефелин і польовий шпат. Його сполука в силу цього дуже мінливий, але в загальному близький до сполуки мусковіту (різновиди слюди). Надлишковий кремнезем в агальматоліті може утворюватися за рахунок польового шпату або кварцу. Звичайно він пофарбований у сіруваті відтінки зеленого, бурого або жовтого кольори. Твердість змінюється від 2
/
до 3
/
, а питома вага — від 2,78 до 2,81; блиск через м`якість каменю воскової
Частина агальматолітів являє собою щільний різновид пилофиллита, назва якого пов`язане з його здатністю при нагріванні розпадатися на листочки й походить від грецьких слів бенкет (вогонь) і cpwmvov (аркуш). Пирофиллит — водний силікат алюмінію з формулою AlOhbsuou,. Такий агальматоліт має білу, сіру або зеленувате фарбування, дуже м`який (твердість 1-2 по шкалі Мооса) і тому видасться жирним на дотик. Питома вага 2,8-2,9, показники переломлення 1,552 і 1,600. Мінерал ставиться до моноклінної сингонії, позитивний. Частина пирофиллита має листоватое додавання. Компактна різниця зустрічається в США у вигляді потужних шарів
Жировик, або мильний камінь, може бути також мінералом сапонитом, назва якого утворено від латинського слова sapo (мило). Це водний алюмосилікат. У свіжому виді він м`який, як масло, але, висихаючи, стає тендітним. Колір від білого до зеленуватого, блакитнуватого або червонуватого. Мінерал двуосний, негативний; показник переломлення 1,48 і 1,52, питома вага 2,24-2,30. Сапонит знайдений у Лизарде, у Шотландії, а також у шт. Мічиган у США й у провінції Онтаріо Вканаде.
Так званий сапонит із Пломбьера у Франції являє собою глину — монтмориллонит, назва якої походить від родовища Монтмориллон, розташованого поблизу.
Вьенна у Франції. Це дуже м`який мінерал, що розпадається у воді. Питома вага й показник переломлення рівні відповідно 2 і 1,52, колір від білого до червонуватого або зеленуватого. Монтмориллонит — глинистий мінерал, водний алюмосилікат. Термін «каолін», який застосовують для позначення вогнетривкої глини, являє собою перекручене китайське слово Kauling (висока гряда), що є назвою гори біля Фучжоу, де каолін довгий час добувався як сировина для виготовлення порцеляни