Іншим видом підроблених перлів, більш звичайним у наші дні, є ядра, покриті иризирующим матеріалом. Ядра можуть бути виготовлені зі скла, перламутру, целулоїду або інших речовин; оболонка також може бути представлена різними матеріалами. Так, нанесення перлової есенції у вигляді емалі дає кращий ефект, чому при виготовленні порожніх перлин. Гарні результати дає ритмічне відкладання сполуки, приготовленого на основі желатину. Найбільш дешеві різновиди підроблених перлин одержують, просто занурюючи ядра в розчин целюлози. Однак, як би гарна не була ця імітація, вона легко стирає при носінні. Крім того, усі імітації легко розпізнати, тому що характер поверхні підроблених перлин різко відрізняється від зернистої структури перламутрової оболонки, що відкладає живим молюском. Імітації легко визначити також, уважно розглядаючи краю просвердленого отвору, де оболонка часто руйнується, відкриваючи скляне ядро, що лежить під нею

Згідно Вебстеру, щільність порожніх перлин винятково низька —1,55 або навіть менше, але щільність перлин із твердим ядром значно вище й коливається звичайно від 2,85 до 3,18, хоча нерідкі й менші значення, наприклад 2,33 і 2,53 у найбільш високоякісних підробок. Тому, якщо підроблені перлини занурити в рідину із щільністю 2,74, перлини першого типу швидко спливуть, а перлини другого типу потонуть і лише деякі з них будуть плавати

Іноді імітують чорні перли, вирізуючи ядра із чорного мінералу гематиту. Для виготовлення ядер рожевих перлин, які не ирризируют, використовують корал. Такі перлини можна відрізнити за характерною структурою поверхні, спостережуваної в мікроскоп, і по них більш високої щільності

Матеріалом для виготовлення брошок, серг або браслетів можуть служити раковини брюхоногих молюсків виду Turbo petholatus; цей матеріал називають «раковиною» (shell) або «китайським котячим оком», незважаючи на те що він не має переливчатостью. Зазначений молюск живе в теплих морях до півночі від узбережжя Австралії. Стулки раковин мають округлу або овальну форму й діаметр від 12 до 25 мм. Верхня їхня поверхня опукла, фарфбровидная, причому верхівка пофарбована в зелений колір, що переходить у жовтий і білий на одній стороні й у червонуватий і темно-коричневий — на іншій. Підстава стулки плоска, покрите шкірочкою й несе спіральні лінії росту. Ці утвори майже нацело складаються з карбонату кальцію й містять менш 1 % конхиолина й води. Щільність їх коливається від 2,70 до 2,76, а твердість рівна 37

по шкалі Мооса. У поле зору рефрактометра спостерігається неясна тінь, відповідна до показника переломлення 1,57.