Фарбування малахіту від злегка блакитнувато-зеленої до жовтувато-зеленої робить його одним з найбільш привабливих виробних матеріалів, особливо коли він має смуги двох відтінків зеленого кольору

Малахіт був добре відомий у прадавніх єгиптян, які раз- рабативали рудники між Суєцем і Синайським півостровом ще 4000 років до нашої ери. У ті дні його розглядали як талісман для дітей . Уважалися, що якщо прикріпити до колиски дитини ку- сочек каменю, то він буде відганяти нечистих дров і дитина буде спати спокійно й міцно. У деяких регіонах Німеччини предпо- лагали, що цей зелений мінерал захищає, що носить від опаснос- ти падіння й попереджає про нещастя, що насувається, якщо він розлітається на кілька шматків. При вигравировании на шматку ма- лахита зображення сонця камінь здобував силу захисту вла- ділка від злих парфумів, чаклунства й змій . Як джерело всього цве- та, сонце вважалося смертельним ворогом відьом, демонів і осіб, що практикують чорну магію, які захоплювалися темрявою й бо- ялись денного світла. Через свою смугасту структуру, яка часто нагадує форму ока, у деяких частинах Італії малахіт носили як амулет для захисту від заклинання "злого ока". Амулети мали звичайно трикутну форму й були вставлені всеребро.