Каситерит

Каситерит

Мінерал, відомий як каситерит, або олов`яний камінь, звичайно непрозорий, але іноді зустрічається у вигляді досить великих чистих прозорих кристалів, які після огранювання здобувають досить привабливий вид. Назва «каситерит» походить від грецького слова гаасптерод (олово). Римлянам Корнуєлл, багатий родовищами цього мінералу, був відомий як Касситеридес.
Каситерит має дуже простий хімічний склад: це окис олова Sn0
. Ювелірні різниці безбарвні, жовті, коричневі й прозорі, але звичайно каситерит має чорну або буре фарбування й непрозорий. Він кристалізується в тетрагональній сингонії й належить до тієї ж кристалографічної групи мінералів, у яку входять циркон і рутил. Кристали каситериту, як правило, призматичні й вінчаються пірамідами. Кногда-Вони утворюють колінчаті двійники. Відповідно до типу симетрії каситерит одноосьовий, позитивний. Величини звичайного й незвичайного показників переломлення рівні 1,997 і 2,093; двупреломление велике (0,096), хоча й менше, чим у сфену. Дисперсія велика й досягає для звичайного променя 0,071 (В — G). Блиск алмазний. Щільність прозорих кристалів близько 6,7-6,8, але досягає 7,1 для непрозорих мас. Каситерит м`якше кварцу (твердість 6-7 по шкала Мооса), але він досить твердий, що дозволяє виготовляти з нього прикраси. При визначенні ограненних каситеритів не виникає труднощів, тому що висока щільність відрізняє їх від інших оптично схожих дорогоцінних каменів. Каситерит є майже єдиним джерелом металевого олова й тому високо цінується як руда. Він утворюється з гарячих флюїдів, що піднімаються з надр землі, і звичайно асоціюється із кварцом, плавиковим шпатом
, топазом, турмаліном, апатитом і аксинитом, але в ряді місць, наприклад у Малайзии, Індонезії й на Тасманії, він концентрується ц розсипах. Добре відомі родовища каситериту в Корнуолле, Саксонії, Австралії, Болівії, Малайзии й Мексиці