Сфен

Сфен

Володіючи високим світлозаломленням, дивною дисперсією й виразним плеохроизмом (у густоокрашенних каменів), сфен, або титаніт, як його інакше називають, міг би досягтися високого положення в ряді дорогоцінних каменів, незважаючи на свою порівняльну м`якість, якби придатний для ювелірних цілей матеріал зустрічався в достатніх кількостях і забезпечив би цьому каменю широку популярність. Назва «сфен» походить від грецького слова crqj-fjv (клин) і дане цьому мінералу через форму його природних кристалів. Інша назва — «титаніт» — дане цьому мінералу тому, що він містить елемент титан, який був раніше відкритий у мінералі рутилі. Назва елемента походить від грецького слова xiraveg (велетні), звичайного для грецької міфології. За назвою «сфен» спочатку були описані жовті камені, і цей термін звичайно додавався до світлих
Рис. 131; Кристал сфену
каменям, а назва «титаніт» спочатку ставилося до темних коричневих до чорних каменям, і цей термін продовжували використовувати для позначення такого матеріалу, хоча й не обмежувалися строго саме таким розумінням
Сфен є кальцієво-титановим силікатом з формулою Catisiog і схожий на недавно відкритий дорогоцінний камінь бенитоит. Досить великі й прозорі камені, які можуть використовуватися в ювелірній справі, мають жовту, зеленувату або коричневе фарбування. Непрозорий матеріал — чорний або темно-коричневий. Сфен моноклінний (мал. 131) і має досить гарну спайність у двох напрямках, паралельно граням призми, а також окремістю, пов`язаної з полісинтетичним двойникованием. Сфен двуосний, позитивний мінерал. Площина оптичних осей паралельна площини симетрії. Показники переломлення занадто високі й не можуть бути обмірювані на звичайному рефрактометрі. Вони коливаються від 1,885 до 1,915 і від 1,990 до 2,050. Двупреломление варіює від 0,105 до 135. Щодо цього сфен перевершує більшість інших дорогоцінних каменів. Дисперсія надзвичайно висока — 0,051 для інтервалу В — G, і щодо цього сфен перевершує алмаз, уступаючи лише демантоиду, каситериту й цинковій обманці. По величині дисперсії всі ці камені перевершують синтетичний рутил, який є досить чистим і світлим і виявляє ця властивість у всій повноті. Дихроизм сфену виразний у густоокрашенних каменів. Кольору, відповідні до напрямків головних показників переломлення,- безбарвний, зеленоватожелтий (у напрямку осі симетрії) і червонясто-жовтий. Тому при огранюванні темного каменю необхідно, щоб майданчик розташовувався під прямим кутом до напрямку, у якому один із квітів безбарвний. Завдяки високому світлозаломленню блиск сфену алмазний. Щільність ювелірного матеріалу коливається від 3,52 до 3,54. По твердості сфен відповідає апатиту або трохи твердіше, тобто твердість його рівна 5-57
по шкалі Мо-Оса. Сфен тому дряпається сталевим ножем, але проте при дотриманні розумної обережності його можна носити в підвісках або всерьгах.
Сфен можна визначити практично на око по особливому відтінкові жовтого або коричневого, кольору в сукупності з надзвичайною грою квітів. Підтвердити визначення може видиме неозброєним оком подвоєння принаймні деяких ребер ограненного каменю при разглядивании їх крізь майданчик, а також неможливість визначити показники переломлення на рефрактометрі або визначення щільності
Придатний для огранювання сфен виявлений у Тіролеві й у районі Зальцбурга в Австрії, у районі перевалу Сен-Готард у Швейцарії, в окрузі Ренфру в Канаді й у шт. Пенсільванія й Мєн у США. Недавно ювелірний матеріал був знайдений в окрузі Сан-Дієго в Каліфорнії, а кристали сфену, що містить кульгавий, що й міняють фарбування від смарагдово-зеленої до жовтої й темно-коричневої, зустрінуті в Нижній Каліфорнії. Великі жовтувато-зелені кристали з околиць міста Капелинья в шт. Минас-жерайс звичайно сильно трещиновати й дають мало матеріалу, придатного для огранювання