По зовнішньому вигляду кістки можна розділити на дві головні категорії — на компактні й ґратчасті. Ґратчасті кістки мають губчата будова й придатна для декоративних цілей. Великі проміжки між кістковою речовиною заповнені жировою тканиною, багатої кровоносними посудинами; ґратчасті кістки утворюють внутрішності більшості костей і закінчення довгих костей. Компактні кістки складають зовнішні частини всіх костей і стрижні довгих костей; щільність їх така, що вони зовні схожі на слонячу кістку. Мікроскопічні дослідження щільної кістки показали, що вона складається із численних круглих гнізд, які були названі гаверсовой системою по імені англійського анатома Гаверса, уперше їх, що описав. Центральна частина кожного гнізда — порожня (гаверсов канал); по ньому при житті тварини проходять артерії й вени разом з нервовими волокнами, капілярами й лімфатичними посудинами; усі вони укладені в жирову тканину. Стінки каналу утворені серією концентричних тонких шарів кісткової тканини, між якими перебувають кісткові порожнечі, заповнені кістковою корпускулою, і через них проходять тонкі розгалужені лінії канальців. Вивчення поздовжніх перетинів показало, що канали часто з`єднуються або повідомляються по похилих січних каналах. Проміжки між ними заповнені кісткової тканиною

Показник переломлення щільної кістки трохи вище, чим у слонячої кістки, він коливається в межах від 1,54 до 1,56, трохи вище також і щільність — від 1,94 до 2,10, твердість 2,75 по шкалі Мооса. Ці властивості, очевидно, недостатні для певен діагностики. Щільна кістка, однак, може бути визначена по виду її зрізу під мікроскопом. На поверхні поперечного або близького до нього зрізу кістки будуть видні круглі або овальні зрізи гаверсових каналів, кожний з яких оточений структурою порожнечі, що містить. У той же час у поздовжньому розрізі видні темні смуги (канали) у масі овальних, схожих на насіння порожнеч. У жодному зрізі тут не видне й натяку на зернисту структуру