Будь-яке об`ємне тіло (навіть дуже складної конфігурації при відомому спрощенні) складається з найпростіших геометричних тіл: кулі, циліндра, конуса, призми, куба, паралелепіпеда, торів. Наприклад, голова людини — тор, шия — циліндр, торс — також циліндр, що має в підставі овал, стегно — усічений конус і т.д. Розміри й форми розгорнень геометричних тіл неважко розрахувати й побудувати. Розгорнення куба, скажемо, складається із шести квадратів, розгорнення циліндра- із прямокутника довжиною, рівній довжині окружності підстави циліндра, шириною, рівній висоті циліндра, і двох окружностей або овалів (мал. 58, 59).
Розгорнення конуса являє собою сектор, де дуга дорівнює довжині окружності або овалу, а радіус його є утворюючої конуса, і коло або овал (конус, як відомо не обов`язково в підставі має окружність) (мал. 60, 61).
Розгорнення кулі й торів мають більш складні конфігурації, але досить легко прораховуються (мал. 62).
Досить часто в изготов-
лении філігранних виробів застосовують розгорнення призм і пірамід, у тому числі й усічених різними площинами (мал. 63, 64).
Уміння побудувати розгорнення тіла допоможе вам у виготовленні складних за формою виробів. Наприклад, якщо ви розв`язали виготовити серги у вигляді мініатюрних китайських ліхтариків, то вам буде потрібно колись розрахувати форму й розгорнення двох конусів, верхнього з дуже пологої утворюючої, усіченого конуса, а також діаметр окружності, що лежить у нижній підставі
З кольорових ілюстрацій на вкладці видне, як при виготовленні контуру серг-дзвіночків використане розгорнення усіченої піраміди
Традиційної у філіграні є сферична форма виробів (усілякі ґудзики й ін.). Дуже красиво виглядають серги у вигляді наскрізних куль із каменем-підвіскою. Зрозуміло, що набирати візерунок на пуанзеле, щоб виготовити хоча б півсферу, практично неможливо, хоча деякі вмільці й роблять це. Набагато простіше, розрахувавши розмір і форму розгорнення заданого кулі, вибудувати візерунок по секторах з відкритими зрізами, а потім змонтувати
Можна нескінченно перераховувати форми об`ємних виробів, які можна виготовити по розгорненнях. Усе залежить від вашої фантазії й бажання. Зараз же ви будете виготовляти виріб найпростішої форми — кільце, яке являє собою порожній невисокий циліндр із заданими висотою й діаметром
Отже, підготуйте робоче місце так, як і на попередньому
уроці, додавши середній ригель і лінійку, якщо у вас не дуже-те точний окомір
Тепер беріть папір і олівець і приготуйтеся до розрахунків розгорнення. Як уже говорилося, розгорнення циліндра являє собою прямокутник, довжина якого дорівнює довжині окружності, а ширина — висоті утворюючій циліндра. Для того щоб виготовити філігранний перстень, буде потрібно розрахувати довжину окружності з урахуванням товщини дроту, використовуваної в якості контуру. Для виготовлення персня ви будете використовувати круглу гладь перетином
1,2 мм. Розрахунки ведіть у такий спосіб. Щоб розмір персня відповідав заданому (розмір персня, як уже говорилося раніше, відповідає внутрішньому діаметру кільця, радіус якого дорівнює умовному діаметру пальця в першій фаланзі), потрібно до довжини окружності заданого радіуса додати 2 діаметра круглої гладі (1,2 мм). Наприклад, вам потрібно виготовити перстень розміром 17,0. Це значить, що вам потрібно розрахувати довжину окружності (3,14 х 17,0 + 2,4 = 55,78 або, округляючи, 55,8). Таким чином, внутрішній діаметр вашого кільця буде відповідати заданому розміру, а зовнішній же розмір довжини окружності (55,8 мм) допоможе вашому кільцю зімкнутися ( так само як і спаятися). Тому що діаметр використовуваної вами дроту для контуру кілець постійний, не полінуєтеся на дозвіллі розрахувати довжини розгорнень усіх або самих ходових розмірів кілець і перснів. Це врятує вас від систематичних підрахунків (і можливих, до речі, помилок, які може зробити кожний, навіть колишній, рахівник). Прикріпите розрахунки де-небудь на видному місці, і у вас проблем з арифметикою не буде
Тепер можна приступати до малювання вашого майбутнього персня або колечка. Перснем звичайно називають кільце достатнє складної форми (або з каменем), кільце ж воно і є кільце. Філігранне колечко має безперервний полосной орнамент усередині контуру, а плоский філігранний перстень може бути більш складної форми з використанням тих же каменів-бусинок, що й на сережках, виготовлених вами, щоб утворювався комплект. (На малюнку представлено два зразки, найбільше по стилю підходящі до серг, що пропонувалися на минулому уроці.) Розв`яжете для себе, що саме ви будете робити, і намалюйте контур з урахуванням потрібної довжини розгорнення (мал. 65).
Не робіть спочатку ширину вашого розгорнення занадто великий: не більше 5 міліметрів у шинки (шинкою називають кільце, до якого припаюються основні елементи декору персня) і 10-13 мм у широкій його частині. У колечка ж — 5 мм, тому що дуже ускладниться процес пайки (стягнуте туго-натуго бин-дрой, воно при нагріванні запекло буде прагнути вигнутися пропелером, втрачаючи при цьому старанно виконані вами головочки й травочки).
Обов`язково потрібно прорахувати кількість і розмір основних головочек, для того щоб візерунок був безперервним з урахуванням ширини шинки або кільця. Насамперед, звернувшись до малюнка, визначите, де вам буде простіше це зробити, а потім приступайте до виконання набору в матеріалі. У колечка візерунок буде рухатися в одну сторону. Зімкнувшись при пайку, він стане безперервним. У персня з каменями-підвісками він буде симетричним. Вісь симетрії буде перебувати на самій широкій частині персня. Тому малюнок на персні слід розрахувати тільки до середини, а візерунок набирати назустріч друг до друга до зіткнення по осі симетрії
Тепер наріжте дріт, припустивши з кожної сторони по 1-1,5 мм для того, щоб було зручніше закріпити скань, якої ви підсилите й декоруєте контур майбутнього виробу. Далечінь
ше слід приступитися до гибке дроту по контуру, вирівнюванні й виплащиванию її. Після цього наклеюйте контур на малюнок і гарненько просушите, щоб при наступних роботах із клеєм конгур не зрушувався. Потім прикрасьте контур сканню із внутрішньої сторони, закріпивши її усередині контуру так, як при викладанні в контурі серг, тільки хвостики скані закріпите по краях елементів контуру кільця (скань, звичайно, повинна мати ширину 1,2 мм), обігнувши навколо, на зовнішню сторону контурів. Після цього слід гарненько просушити контур, щоб при наступному наборі гла-диевих елементів контур не зміщався. Потім гладдю в 1,2 мм викладете основну хвилю з головочек, стежачи, щоб усі елементи стосувалися не тільки один одного, але й контуру. Головочки можна виконувати з однакових нарізаних відрізків, а якщо у вас гарний окомір, то робіть це від загального мотка гладі. Дрібні елементи набирайте сканню й помніть, що набір не повинен бути занадто наскрізним, тому що можуть вигоріти цілі фрагменти в недосвідченого ювеліра, і не жалуйте часу й дроту, насаджуючи всілякі травочки (мал. 66). Після набору обов`язково подивитеся його на просвіт, щоб виявити помилки
Коли набір буде готовий і просушений, обережно вилучите папір (постарайтеся ґрунтовно, тому що папір, що залишився, при згорянні буде спучувати паяющийся контур, і без того, як уже говорилося, що прагне прийняти форму пропелера). Обв`яжіть биндрой, намагаючись не занадто перетягати, але не залишаючи зазорів між нею й контуром. Після цього слід відігнути й відітнути ті частини ска-.
мал.66
ні, якими були обогнути краї контурів, до торцевих зрізів. Це потрібно для того, щоб не порушити загального рельєфу контуру
Покладете обв`язаний биндрой контур на сітку, рясно змочите флюсом і посипте припоєм так, як було описано раніше. Особлива увагу звернете на краї контурів: там і биндри повинне бути побільше, і припій повинен бути більш ретельно посипаний. Після цього приступайте до пайки. Прогрівайте спочатку весь контур широким довгим полум`ям, не побоюючись, що контур небагато «люфтит», але пристосовуючись до цього, з усіх боків уважно відслідковуючи хід пайки, щоб не упустити моменту, коли припій «потече». Підчепивши пінцетом (ніколи не користуйтеся для цих цілей корнцангами — тонкі губки навіть при невеликій температурі отожгутся й втратять свою міцність), гарненько прополощіть спаяний контур у воді й перевірте якість пайки. Якщо після промивання якісь елементи все-таки вивалилися, то, вилучивши биндру й вирівнявши набір, їх слід вклеїти. Просушите набраний контур і елементи й заново його пропаяйте. Якщо все спаялося з лицьової сторони по візуальних ознаках, обов`язково переглянете зворотну сторону контуру, вирівняйте його, вилучивши биндру, і виплощите полосной контур розгорнення на шпераке дерев`яним молоточком. Виявите непропаи й, якщо контур подекуди не припаявся до візерунка, знову перев`яжіть биндрой. Обробіть флюсом і виконаєте пайку ще раз. Нагадую, що всі непропаи будуть білого кольору, спаяні ж елементи — коричневого
Тепер, вилучивши биндру, вирівняйте контур у площині на шпераке, легенько обстукивая дерев`яним молоточком по всій поверхні контуру по обидва боки. Ще раз перевірте якість пайки, особливо по краях контуру, біля відкритих зрізів (уважно переглянете, чи добре елементи в даному місці припаяні до контуру й спаяні між собою). При наступній операції (гибке) слабка пайка відразу дасть про себе знати — гнучка буде нерівномірною: контур, як більш товстий дріт, сутужніше піддасться гибке, внутрішній же набір — легше.
Якщо ви робите перстень із підвісками-каменями, то буде потрібно перед гнучкою виготовити й припаяти колечка так, як це було описано на минулому уроці, потім припаяти корнери на місця стику колечок і контуру. Важливо зробити цю роботу дуже ретельно: сполука колечок з контуром повинне бути максимально міцним, корнер же підсилить, так сказати, контакт — перстень при експлуатації завжди підданий механічним впливам
Гнучка контуру в кільце здійснюється на ригелі. Обжимайте контур навколо ригеля в районі розміру, ледве більшого, ніж розмір майбутнього кільця або персня так, щоб він замкнув, і докладно обстучите тим же дерев`яним молоточком, надаючи контуру правильну циліндричну форму. Потім відкусите надлишки дроту з урахуванням наступного зачищення зрізів контуру (мал. 67).
Зачищення зробіть плоским надфілем, використовуючи край вашого фанерного аркуша як финагель (попросту притуливши руку з міцно затиснутим у ній кільцем у зручному для обпилювання положенні до краю аркуша), щоб обпилювання було більш якісним. Руху надфілем при обпилюванні повинні бути довгими
і певен ( повинна працювати вся робоча поверхня надфіля). Після цього сполучите зрізи, як показано на малюнку, і відстежите, сполучаються чи при цьому елементи внутрішнього набору. Якщо елементи сполучаються, зв`яжіть контур биндрой, ретельно зафіксувавши сполучення, і підготуйте кільце до пайки: змочите стик флюсом, посипте припій у місця стикування контуру й елементів. Якщо ж елементи внутрішнього візерунка не сполучені, визначите, наскільки слід обпиляти зрізи, і продовжуйте зачищення доти, поки при сполученні зрізів внутрішній візерунок не придбає безперервність. Щоб при пайку набраний контур не деформувався, переверніть сітку нагору ногами, а її краю зігніть так, щоб вони як би підтримували кільце в підвішеному стані
Для пайки кілець найкраще виготовити зі сталевий 1,2-1,5 мм дроту спеціальний власник кільця або персня. Він набагато зручніше сітки, яка від постійних гнучкий швидко виходить із ладу, а також дає добре відслідковувати хід пайки. Виготовити його зовсім неважко, пропоноване креслення допоможе вам (мал. 68).
Тепер установите кільце так, щоб воно було досить зафіксоване й не могло перемінити
положення при обертанні льотка-ла під час нагрівання. Приступайте до пайки, колись гарненько відрегулювавши полум`я й уважно стежачи за її ходом. Гарна пайка не залишить на стику напливів або порожнеч, але закриє шов, начебто його й не було. Якщо напливи все-таки вийшли, акуратно запиляєте їхнім надфілем, намагаючись зберегти круглу форму гладі й не порушити сканого зерна на внутрішньому наборі. Якщо ж залишився видний шов стику, те, змочивши флюсом і посипавши конкретну ділянку, знову пропаяйте його. Після пайки насадите його на ригель і обстучите молоточком, щоб він прийняв циліндричну форму заданого діаметра (розміру кільця).
Гнучка персня із припаяними колечками й корнерами проводиться так само, як і кільця. Пайку його краще виконати за допомогою допоміжної сітки. Зі смуги сітки виготовте порожній циліндр діаметром, ледве меншим, чому діаметр шинки. Потім на нього насадите перстень. Це потрібно для того, щоб колечка в процесі пайки не відвалилися. Відомо, що температура плавлення припою менше температури плавлення срібла, тому при нагріванні припій буде стікатися або до одному, або до іншого контуру, перестаючи бути сполукою. Перетягніть перстень биндрой, щоб забезпечити й зафіксувати стик, змочуйте флюсом, сипте припій і згуртовуйте стик. Треба відзначити, що пайка корнерів завжди відбувається в саму останню чергу, тобто при заключній пайці. У даних умовах доцільно, звичайно, корнери припаяти перед гнучкої, тому що на невеликому, але дуже вигнутому просторі досить важко це зробити — корнери скотяться із циліндричної поверхні, тому що клей вигорає набагато швидше, чим припій почне розтікатися (мал. 69).
Якщо у вас ніяк не виходить пайка полосного контуру раз-
верткі з відкритими зрізами, спробуйте спростити трохи роботу, закривши контур розгорнення, як показано на малюнку. При цьому вам необхідно дотримуватися довжини розгорнення. Тобто закритий контур повинен укластися строго в її довжину. Робота тут ведеться в такий спосіб. Зрізи зігнутого контуру запиливаются під 45 градусів так, щоб при сполученні вийшов кут 90 градусів. Потім контур перев`язують биндрой, змочують флюсом, стик посипають припоєм і згуртовують (мал. 70, а).
Далі випливає виплащивание закритого контуру й приклеювання його до паперу. При наборі не обов`язково в цьому випадку
дотримуватися безперервності візерунка, хоча прорахувати, скільки повних основних завитків укладеться в довжині контуру, потрібно. Пайка візерунка в закритому контурі відбувається без закріплення биндрой, а звичайним порядком. Якщо дріт у вас жестковата (виготовлена із пробного срібла), то все-таки краще стягти її биндрой. Після того як якість пайки перевірена,випливає вигибка на ригелі, а потім зачищення закритих зрізів надфілем для сполуки набраного контуру в кільце. Тут також потрібно дуже ретельно виконати зачищення, щоб пайка була краще (це місце буде в носку самим уразливим: важка сумка може злегка прим`яти кільце, і такої зміни форми слабка пайка не витримає).
Наступний етап — відбілювання. У приготовлений розчин вилучите на кілька хвилин виріб. Потім, коли воно повністю відбілиться, гарненько прополощіть його, дотримуючи всі заходів обережності при обігу з хімікатами. Після цього виріб випливає откраце-вать. Потім готується сірчана «печінка» і виріб чорнять, домагаючись потрібного відтінку. Полірування й усі остаточні роботи описані в попередній главі. Ще раз прагну нагадати, що при поліруванні тримаєте виріб завжди двома руками, плавно повертаючи всіма поверхнями до полірувальної щітки. Для полірування внутрішньої поверхні персня або кільця використовують спеціальну полірувальну щітку у вигляді стрижня. Її можна купити ( щітки-пальці можуть бути волосяні або повстяні) або виготовити зі шматка товстої повсті, скрученого в щільний рулон. Розміри його невеликі — до 20 мм у діаметрі. А щоб зовнішня поверхня «пальця» була циліндричної, необхідно гострим ножем зрізати під гострим кутом зовнішній край рулону, приклеїти його до основного «тіла» міцним клеєм. Потім наждаковим папером або напилком додайте одному краю отриманого циліндра напівсферичну форму, для того щоб одним «пальцем» полірувати внутрішні поверхні кілець і перснів різних розмірів. «Палець» також потрібно змазати полірувальною пастою, щоб полегшити процес полірування. Зубна ж щітка легко пройде крізь отвір кільця будь-якого розміру при остаточному доведенні зубним порошком або пастою (мал. 71). Отпо-
лированное кільце, добре промите щіткою з милом, уже готове, до персня необхідно прикріпити камені. Кріплення проводиться в такий же спосіб, як і серг, тільки потрібно особливо ретельно обробити колечка стерженьков, на які прикріпляться камені. При зіткненні із тканинами перстень не повинен «чіпляти» нитки матеріалу
Щоб забезпечити нероз`ємна сполука кілець персня й стрижня, на якому тримається камінь, випливає кільце на стрижні залудити. Для лудіння знадобляться паяльник, каніфоль і олов`яний припій. Краще, щоб жало в паяльника було вузьким. На жало нагрітого паяльника беруть дуже небагато каніфолі й припою й стосуються їм стику в колечку стрижня. У випадку коли припій залив контур колечка, слід стряхнути припій з жала й вибрати обережно надлишки. Якщо ви ніколи раніше не користувалися електричним паяльником, то потренируйтесь заздалегідь і відробіть навички роботи з ним. Лудіння повинне бути виконане дуже ретельно, щоб олов`яний припій не потрапив на поверхню срібного виробу, інакше сплав його буде безнадійно зіпсований. Взагалі ця операція в ювелірній справі застосовується у виняткових випадках і вважається неприпустимою. Але в цьому випадку псуванню підлягає дуже невелика кількість металу. Звичайною же пайкою тут такої сполуки добитися не можна, тому що піддасться руйнуванню камінь. Після цієї операції виготовлення персня по розгорненню можна вважати закінченим
По розгорненню можна виконати й більш складний у технічному відношенні перстень опуклої форми (мал. 70, б). У цьому випадку розгорнення розраховується так: довжина розгорнення буде дорівнює довжині окружності потрібного розміру (діаметра) з урахуванням товщини дроту. Відкладете цей розмір на папері. Ширина шинки — 5 мм, бічних стінок лицьової частини — 6-7 мм. З обліком цього відкусите необхідні відрізки дроту, отожгите й здійсните гибку її по намальованому контуру. Потім відміряйте, отожгите й вигніть по малюнкові центральний елемент персня. Контур для верхньої пластини зараз вигинати не потрібно. Ви-Площенние контури слід приклеїти й дати добре просохнути. Потім, підсиливши його сканню, виконаєте набір, точно підганяючи елементи по малюнкові до ліній відкритих зрізів, а потім згуртуйте звичайним порядком, перев`язавши його биндрой. Після цього виконаєте гибку й виправлення персня на ригелі так, щоб елементи відкритих зрізів сполучилися й зістикувалися по малюнкові. Для цього обпиляєте торцеві зрізи контурів, щоб забезпечити більш щільний стик. Перев`яжіть перстень биндрой і згуртуйте лінії сполуки набору. Далі за формою овалу, що утворювався на верхньому майданчику, виготовте складальну пластину й припаяйте її. Поверхня пластини можна прикрасити корнерами. Далі випливають оздоблювальні операції й приміряння. Такий перстень у вигляді печатки дуже красиво виглядає в комбінації з перснями з кольоровими каменями
Перейдемо тепер до виготовлення серг по розгорненню. Зрозуміло, що просто плоскі вироби досить одноманітні, хоча можна напридумивать і втілити безліч всіляких форм. Виробу ж, зроблені по розгорненню, не вимагаючи у виготовленні великої вправності, можуть виглядати об`ємно й дуже пластично з тими ж камнями-под-весками. Методика розробки різних форм розгорнення не складне. Зараз розберемо цю роботу на двох-одним-двох прикладах (мал. 72, 73).
Зображені на малюнках серги виконуються по розгорненню, яке будується спочатку на малюнку. По мал. 72 визначите, на які елементи слід розбити контур, щоб гнучка була більш якісною. Наріжте дріт по заданому розміру й здійсните гибку по малюнкові розгорнення. Торцеві зрізи дроту зачистите надфілем і зберіть у загальний контур розгорнення серги на леткале. Після цього стики контуру, змочені флюсом, згуртуйте. Потім випливає, сполучивши контури, зробити виправлення й виплощить їх на шпераке.
Набір починайте вести із гладі. Викладайте основні по малюнкові завитки, направляючись від куточків до осі симетрії. Складності, які можуть виникнути при наборі усередині цього контуру, легко можна усунути, замінивши завитки травочками в самих гострих його кутах. Візерунок повинен бути досить щільним, щоб витримати гибку.
Набір і пайка ведуться у звичайному порядку. Корнери, як і у випадку з перснем, тут теж припаюються перед гнучкої набраного контуру розгорнення. Вони можуть не тільки закривати місця стиків колечок і контуру, але бути на самому візерунку, де трапилося скупчення сканих і гла-диевих ліній від завитків і тра-вочек. Такі скупчення, на жаль, неминучі, а корнери допоможуть їх сховати. При поліруванні корнер висветлится, залишивши цей невдалий фрагмент у скромній тіні
Вигибка спаяного контуру здійснюється на маленькому ригелі до сполучення гострих країв — хвостиків контуру. Гибку також можна робити на конічній частині шперака, що дасть свої певні результати й змінить кінцеву зовнішню форму серг. Далі випливає обпилювання зрізів, щоб стики щільніше друг до друга приєдналися й збільшилася площа пайки. Підготуйте подложку для кільця, згорнувши шматок сітки за формою перетину вигнутого контуру, щоб при пайку колечка не відвалилися. Потім пайка стику. Після цього зачистите надфілем верхній край виробу для прикріплення до нього колечка для дужки. Підготуйте й колечко, яке за допомогою однієї або двох сіток приєднується на змочений флюсом стик і споюється. Ще раз нагадаю: при пайку не залишайте без призора елементи, які припаювалися до контуру попередніми пайками. Обов`язково фіксуйте положення їх під час минулих пайок, тобто закріплюйте подложками із сітки. Стик декорується корнером або, якщо це необхідно, декількома корнерами в ряд, а також у формі квіточки, де великий корнер перебуває в центрі, а більш дрібні — по периметру. Ваше завдання зводиться не тільки до декору цієї частини, але й до прикриття технологічних швів. Корнери з використанням подложек припаюються. Перевіряється якість пайки
Далі випливають оздоблювальні операції: відбілювання, чорніння і т.д. До відполірованим і промитим мильним розчином сергам виготовляються й прикріплюються дужки, як було описано в попередньому уроці. Підвіска каменів ведеться звичним способом, з використанням підвісок з корнерами або без них. Такі серги прекрасно будуть виглядати з бусинами з будь-яких квітників: малахіту, жадеита, гранату, бірюзи, перли і т.д. Камені-Бусини можуть бути круглої, овальної, а також неправильної форми
Можна запропонувати більш складні контури, вигибка яких вимагає точності й терпіння, тому що має досить багато елементів
Один з них — це так звані бантики, до яких можна підвісити великий камінь-бусину у вигляді груші, краплі, конуса. Два варіанти розгорнень представлені на мал. 73, а на кольоровій вкладці ви знайдете зображення серг-бантиків, розгорнення для яких вам пропонується виконати самостійно.
Порядок роботи:.
малювання контуру розгорнення; вигибка контуру по малюнкові розгорнення;.
обробка місць стиків контуру (обпилювання, зачищення); пайка контуру; виплащивание його й приклеювання до паперу;.
декорування контуру сканню усередині кожного елемента контуру;.
набір усередині контуру; пайка плоского набору; виготовлення, обробка й пайка колечок до плоского набору;.
гнучка плоского набору для додання йому заданої форми; пайка стику вигнутої форми; виготовлення, клеєння й пайка корнерів;.
відбілювання, крацевание й чорніння виробу;.
полірування й остаточне доведення виробу;.
виготовлення й підвішування дужок;.
оформлення каменю-бусинки
Малювання розгорнення й гнучка по ній дроту буде роботою більш складної, чому раніше виконувані такого роду роботи. Пропонований у натуральну величину малюнок допоможе вам краще виконати його, а зазначені місця стиків дозволять вам більш правильно виконати розподіл контуру на елементи й гибку їх із дроту. Розбивши контур на елементи, наріжте як можна точніше дріт. Потім обов`язково вирівняйте довжини однакових елементів, цим ви уникнете найменших неточностей. Не забудьте отжечь нарізаний дріт. Покладете дротики в ряд на легка так, щоб вони не стикалися, і широким полум`ям прогрійте до рожевого кольору. Нагадую, що відпалений дріт буде матового білого або ясно-сірого кольори. Внимательней віднесіть до гибке хвостиків банта, ретельно розрахуйте кути й довжини. Так само ретельно потрібно обробити надфілем зрізи елементів, щоб міцніше була пайка. Усі елементи розгорнення складете на леткале, пензликом забезпечте зіткнення елементів (відразу ж можна припаяти колечка, тільки не забудьте, що колечко для дужки серги повинне бути виготовлене з більш товстого дроту). Спаяний контур виплощите на шпераке й наклейте на папір
Усередині добре висушеного контуру (бантика й хвостиків) укладете щільно скань. Перевірте якість на просвіт, зробіть, якщо потрібно виправлення, і ще раз просушитеся
Набір візерунка ведіть від країв розгорнення до осі симетрії. Центральна ділянка буде закрита корнерами, що тому можуть виникнути погрішності в наборі будуть надійно завуальовані. Набирайте візерунок як можна щільніше, тому що плоский набір піддасться досить дрібної гибке.
Вилучите обережно папір і згуртуйте, уважно відслідковуючи її хід. Пайка плоского набору повинна вестися на площині, цілком його, що вміщає. Це важливо, щоб не деформувався збірний контур і не послабилася попередня пайка
У подальшій роботі складної буде гнучка спаяного контуру (не забудьте перед гнучкою обробити крайні зрізи, тому що в цім місці — майбутній стик). Гнучка буде здійснюватися на маленькому ригелі в три етапи. Спочатку обігніть розгорнення навколо ригеля по її осі симетрії. Потім кожну половину обігніть навколо ригеля вже у зворотну сторону до сполучення крайніх зрізів контуру. При гибке тримаєте в голові образ банта, це вам допоможе виконати її більш правильно. Дуже важливо, щоб обидві половини розгорнення (бант у стилізованому виді — симетрична форма) були однаково вигнуті. Гострі краї контуру повинні стикнутися й надалі спаятися. Для пайки стику обов`язково треба підготувати кілька сіток-подложек з обліком того, щоб раніше припаяні елементи минулого зафіксовані й не відвалилися в процесі пайки. Завжди стежите за цим ( у цьому випадку за хвостиками банта й колечками), інакше ваша робота перетвориться в справжнісіньке пекло й не принесе ніякого задоволення
Стик слід декорувати корнером. Якщо ви певен, що пайка стику відбулася, то подложки можна не забирати, а відразу в місце стику приклеїти корнер або групу корнерів і припаяти, змочивши флюсом і насипавши небагато припою. Після цього слід декорувати корнерами лицьову частину банта. Тут можна викласти квіточка з корнерів або викласти їх у ряд, як вам більше подобається. Пайку слід вести також з подложками із сітки
Для оформлення каменю-бусинки потрібно виготовити розетку, елемент верхнього набору, який так до речі може тут придатися, привнеся завершеність каменю, як би обробленому дбайливою рукою. Справа в тому, що традиційно, професійно камінь повинен закріплюватися або в касті, або в спеціальному ложі крапанами — затисками у вигляді невеликих стерженьков, що тримають камінь у потрібному положенні. Камінь у вигляді бусини невеликого розміру, може бути, і не вимагає додаткового декору, не будучи головним елементом, а лише доповненням до загального враження. Великий же камінь претендує на неголосне, але вагоме слово у всій композиції серг, тому й вимагає додаткового оформлення й декорування
Як уже говорилося, розетка представляє трохи спаяних між собою крапельок гострими хвостами до центру. Наробіть по 5-6 таких крапельок розміром, що залежать від розміру ваших каменів, на кожну розетку. Приклейте їх на папері так, щоб бічні сторони їх сполучилися (перевірити можна, подивившись на просвіт), утворивши стилізовану квітку у вигляді ромашки. Після цього вкладете в кожний елемент завиток з го-ловочкой так, щоб він уклався спиралеобразно, зміцнивши заодно й контур квіточки (мал. 74).
Далі — пайка, перевірка якості, а наступна операція- бухтировка, тобто додання квітці напівсферичної форми. Це ви зробите за допомогою шматка товстої гуми й пуанзела. Покладете на гуму квіточка, на нього поставте робочою поверхнею пуанзел і несильно за допомогою молотка (короткими швидкими ударами) вдавлюйте пуанзел у гуму. Під дією сили й форми пуанзела квітка прийме потрібну форму
Свердлом або шабером раззен-куйте або просвердлите отвір, по розміру підходяще до стрижня, на який буде нанизуватися камінь. Діаметр стрижня підберіть по отвору каменю. Установите стрижень у розетці (він повинен чіпко стояти), змочите флюсом і посипте ледве припій. Потім акуратно, бічним полум`ям прогріваючи розетку, намагаючись не перегрівати стрижень, припаяйте його. Пайку краще вести на сітці, щоб прогрівати розетку
можна було б і знизу.
Якщо для вас тепер така пайка є дуже важкої, те просто просвердлите отвір (якщо свердла ні, те пробийте шилом). У цьому випадку закріплення каменю ведіть у такий спосіб. Зробіть колечко із круглого дроту, призначеної для стрижня під бусину. Насадите на нього розетку ложем нагору. Потім слід нанизати камінь, а хвостик, що залишився, закручується в колечко, яким камінь і прикріпиться до основного набору
Камінь можна із двох сторін прикрасити розетками. Тоді вам доведеться виготовити всього чотири квіточки. Обрамлений у такий спосіб камінь буде прекрасно декорований, квіточки в той же час прикриють наявні, як правило, вади в камені отвори, що утворювалися при свердлінні
Щоб зробити будь-який виріб по розгорненню, насамперед отрисуйте передбачувану форму розгорнення, краще кілька варіантів, що відрізняються розміром кутів між елементами й іншими деталями. Не обов`язково виконувати малюнок у натуральну величину, краще в 2- 3 рази більше, щоб зрозуміліше було, яка форма може вийти при гибке. Виріжте її з паперу або товстого полиєтилена. Потім вигинайте форму й так і єдак, шукайте цікаві в художньому відношенні положення, враховуючи технологічні особливості виготовлення майбутнього виробу й розмір каменю, якщо такий буде використаний вкомпозиции.
Не лінуєтеся побільше займатися такого роду роботою, згодом до вас прийде майстерність. Моделювання ж виробів подібним чином допоможе вам нескінченно різноманітити й розширити асортименти прикрас при відомій простоті їх виготовлення. Моделювання допоможе розвити у вас просторове бачення, а згодом, може бути, дасть можливість винайти унікальні у своєму роді твору філігранного мистецтва. Взагалі, не бійтеся творити, видумувати, інакше вся ваша діяльність на цім поприщі зведеться до того, що ви будете виготовляти виробу тільки по зразках, що в принципі досить одноманітно, а внаслідок цього й нудно.