Електрохімічне полірування

Електрохімічне полірування

Характерною рисою електрохімічного полірування є згладжування поверхні металу за рахунок інтенсивного розчинення дрібних виступів, що утворювалися в резчльтате обробки лиття. Знімання металу при цьому багато в чому залежить від поверхні металу, сполуки електроліту. щільності струму й температури ванни
Харчування ванни електричним струмом здійснюється через випрямлячі із плавним регулюванням напруги (рис 3.2.). Для харчування ванн електрохімічного полірування необхідний великий струм при відносно малій напрузі. Більшість процесів полірування проводячи й при напрузі від 6 до 20 В, у деяких випадках до 40 В. Графік залежності щільне і й гока or напруги у ванні з електролітом показаний на мал. 3.3.
Рис 3.2. Випрямлячі із плавним регулюванням напруги
Як видне, на ділянці АБ щільність струму пропорційна напрузі. Ділянка ЬВГ характеризується нестабільним режимом: спостерігаються коливання струму й напруги. Ділянка ВГ характеризує граничний ток. при якому відбувається формування на аноді пасивної плівки. Подальше підвищення напруги в досить широкому інтервалі не супроводжується зміною щільності струму, і після досягнення напруги, відповідного до крапки Д, починається новий процес - виділення кисню. Полірування починається із крапки Г и триває протягом усієї довжини ДЕ.
На підставі даних деяких дослідників, установлене, що найкраща поліруюча дія досягається перед самим кінцем відрізка ГД. т.е. при такій щільності струму, ког так гніздо виявляє максимальний опір. Режим полірування вибирається залежно від сполуки електроліту й оброблюваного металу
Промислова установка для електрохімічного полірування наведена на мал. 3.4.
Рис. 3.4. Установка для електрохімічного полірування