Один з найбільш успішних приймань, які я використовував при роботі з мокуме гані - створення вирізних або виїмчастих поверхонь. Шари в аркуші мокуме, в основному, залишаються паралельними, не продавлюються й не спиливаются, як при использовашш карбівок, і не прорізаються й не проковують, як при використанні сечек. Поверхня мокуме просто ріжеться, щоб відкрити різні шари в рельєфі, практично тим же способом, що й вирізання камеї. Це схоже на прорізання багатошарових лакових покриттів Гури-Бори, така техніка спочатку використовувалася в цубах мокуме (гардах мечів).