Ідея подібного клубу виникла в 1994 році Клуб покликано об`єднати банкірів, старателів і державні структури з метою впорядкування збуту й виробництва золота. Перші організаційні збори клубу відбулися 22 серпня 1994 року. Ініціаторами виступили Руслан Шамурин (Московська розрахункова палата) і Валерій Скрипченко (Науково-технічне керування Роскомд-Рагмета). Офіційно, 30 листопада відбулося установче собра-.

.

ние " Золотого клубу Росії". Глава міжбанківського Московського центру Михайло Бажанов був вибраний президентом клубу. Клуб поєднує близько сорока комерційних банків (поки тільки россий з-ких), золотодобувачів, ювелірів. У всіх цих структур є своє бачення проблеми, що зароджується "золотого" ринку Росії. Безпосереднім завданням клубу є формування нормативної й законодавчої бази для розвитку ринку золота. До складу наглядацькому ради клубу входять: Олександр Хандруев (ЦБ Росії), Володимир Гусєв (Госналогслужба) Альфред Кох (ГКИ), Євгеній Бичков (Роскомдрагмет, який у листопаді 1996 р. був розформований, і Євгеній Бичкой ця година очолює Асоціацію ювелірів Росії), Андрій Петров (Уряд РФ). Головою ради вибраний Пеонард Вид (Центр економічної кон`юнктури). Члени клубу брали безпосередню участь у розробці "Закону про дорогоцінні метали й дорогоцінних каменях". Даний документ прийнятий Державною Думою в 1994 році. До цього життя дорогоцінних металів регламентувалося " Положенням про угоди з дорогоцінними металами". З 1996 року ПДВ на операції з дорогоцінний металами не стягується. Прийняття "Закону про дорогоцінний металах" уводить поняття "госрегулирование" замість "держмонополії", дасть регіонам великий об`єм повноважень по видобуткові, реалізації й виробництву золота й дорогоцінних каменів . Тим самим, Росія готується випустити із пляшки "золотого джина" (див. табл.) і Російський закон по дорогоцінний металам