Що ТАКЕ «Золотий клув Росії»

Що ТАКЕ «Золотий клув Росії»

Ідея подібного клубу виникла в 1994 році Клуб покликано об`єднати банкірів, старателів і державні структури з метою впорядкування збуту й виробництва золота. Перші організаційні збори клубу відбулися 22 серпня 1994 року. Ініціаторами виступили Руслан Шамурин (Московська розрахункова палата) і Валерій Скрипченко (Науково-технічне керування Роскомд-Рагмета). Офіційно, 30 листопада відбулося установче собра-.
.
ние " Золотого клубу Росії". Глава міжбанківського Московського центру Михайло Бажанов був вибраний президентом клубу. Клуб поєднує близько сорока комерційних банків (поки тільки россий з-ких), золотодобувачів, ювелірів. У всіх цих структур є своє бачення проблеми, що зароджується "золотого" ринку Росії. Безпосереднім завданням клубу є формування нормативної й законодавчої бази для розвитку ринку золота. До складу наглядацькому ради клубу входять: Олександр Хандруев (ЦБ Росії), Володимир Гусєв (Госналогслужба) Альфред Кох (ГКИ), Євгеній Бичков (Роскомдрагмет, який у листопаді 1996 р. був розформований, і Євгеній Бичкой ця година очолює Асоціацію ювелірів Росії), Андрій Петров (Уряд РФ). Головою ради вибраний Пеонард Вид (Центр економічної кон`юнктури). Члени клубу брали безпосередню участь у розробці "Закону про дорогоцінні метали й дорогоцінних каменях". Даний документ прийнятий Державною Думою в 1994 році. До цього життя дорогоцінних металів регламентувалося " Положенням про угоди з дорогоцінними металами". З 1996 року ПДВ на операції з дорогоцінний металами не стягується. Прийняття "Закону про дорогоцінний металах" уводить поняття "госрегулирование" замість "держмонополії", дасть регіонам великий об`єм повноважень по видобуткові, реалізації й виробництву золота й дорогоцінних каменів . Тим самим, Росія готується випустити із пляшки "золотого джина" (див. табл.) і Російський закон по дорогоцінний металам
Коментар до таблиці 1.6. Росія за обсягом виробництва золота ділила 5-6 місце з Китаєм, уступаючи ПАР, Австралії, США й Канаді. Усього в золотодобувній галузі на 1996 р. Дей ствует більш 900 підприємств різних форм власності. 700 з них займаються золотодобуванням . Старанних артілей - 450. У галузі зайняте близько 350 тис. людей
У Росії всього 4 аффинажних заводу. На розсипах добувається 70% золота, на рудних родовищах - 22%. Найбільше (84,9 тонни) золота добувається в п`ятьох регіонах - Республіка Саха, Чукотка, Амурська, Іркутська й Магаданська області. ДО 2000 року Росія передбачає побільшати видобуток золота в 1, 5 рази, що зажадає вкладень близько 6 млрд. доларів. В останні роки, як видне з таблиці 1.6, Росія прагне побільшати видобуток, незважаючи на вбоге фінансування. Цікаво, чи зробив хто-небудь у Патвии висновки з наведених у табл. 1.6 даних, запропонувавши Росії переробку золота у вироби?.
Видобуток і виробництво золота в Росії по даним Роскомдрагмета (1993-1996 г.г., у кг)
1993
1994
1995
1996.
(квота)
Усього по Росії
(у т.ч. Республіка Саха)
149464
142578
131938
155821
Золотодобувні
підприємства
136232
131931
122182
145321
Республіка Карелія
31
150
Республіка Комі
350
175
106
130
Пермська область
64
68
120
Республіка Башкортостан
515
417
566
1060
Оренбурзька область
85
20
Свердловська область
3712
3115
3267
4232
Челябінська область
1769
1779
1609
1546
Ханти-Мансий ский АТ
15
125
300
Новосибірська область
143
330
387
180
Алтай ский край
200
160
44
395
Республіка Алтай
319
97
259
460
Кемеровська область
1050
848
873
1460
Красноярський край
7057
7188
7047
8215
Республіка Хакасія
2218
1960
1343
2170
Іркутська область
11925
11028
11649
12500
Республіка Тува
750
674
775
765
Республіка Бурятія
3370
4184
4293
6400
Читинская область
8167
8732
7228
7700
Амурська область
11200
11426
12418
17150
Хабаровський край
7702
7675
8358
9485
Єврей ская АТ
360
Приморський край
455
434
421
738
Магаданська область
28600
28183
22343
27030
Чукотський АТ
13068
11682
9790
12025
Коряцький АТ
282
421
460
Сахалінська область
144
198
2
270
Камчатська область
Інші
75
Попутний видобуток з компл. руд
7964
4887
5656
600
Виробництво золота з лома та ін.
5268
5760
4100
4500
Прямі інвестиції в Латвію попрут худа, коли держава створить для них тут сприятливе середовище
Улдис Осис