классификация кулаженко
филигранные изделия
купить opalescence, 15%, 20% regular - 1,2 мл. ultradent в украине

БУРШТИН - золото ЛАТВІЇ

БУРШТИН - золото ЛАТВІЇ

Більш 12 тисяч років до нашої ери первісні люди, в епоху па- леолита, користувалися шматками неопрацьованого бурштину. У період ме- золита (10-4 тис. років до нашої ери) бурштин уже оброблявся, де- лали фігурки тварин, прикраси з геометричним орнаментом. Родовища бурштину розкидані по усьому світу: на Таймирі, Саха- линові, Україні, у Румунії, Італії, Бірмі, Мексиці, на Гаїті. Однак.
найбільші запаси його в Прибалтиці. Самі прадавні знахідки обра- ботанного бурштину на території Латвії ставляться до 9-7 тис. років до нашої ери. Цей сонячний камінь присутній у побуті латишів протягом усього існування націй. Можна сказати, що бурштин — один із символів латиського народу
Бурштин — високомолекулярна сполука органічних кислот, з-, що тримає в середньому 79% вуглецю, 10,5% водню, 10,5% кислоро- так. Його формула така: З1
Н1
ПРО
. В 100 грамах бурштину перебуває 81 г вуглецю, 7,3 г водню, 6,34 г кисню, небагато сірки, азоту й мінеральних речовин. Кількісні співвідношення між отдель- ними елементами в бурштині неоднорідні. У різних янтарях у вигляді домішок ( до 5%) виявлено 24 хімічних елемента: магній, ка- лий, молібден, залізо, мідь і багато чого іншого. Бурштин коштовний многооб- разием включень, тому на нього обов`язково треба хоч раз посмот- реть у мікроскоп. Побачене зачарує вас, відкриється неймовірний мир життя, що застигло, у неї різноманітті
Виробу з бурштину, наприклад чіткі, хрестики, рукоятки єпископ- ских ціпків широко використовуються священнослужителями, бурштин по- читається ними як священнодей ствующий камінь. Бурштин не использу- ется в чорній магії. Ясний, сонячний колір, що застиг у шматочках смоли, випромінює тільки позитивну енергію. Наприкінці 1994 року в Ризі перебував з візитом Дригун Кябгон Четсанг Римпоче — 37 -й пат- риарх школи Тибетського буддизму. Патріарх цікавився возмож- ностями поставок бурштину в Тибет і сам закупив його тут велику кількість. Виявляється, у буддистів 108 кульок скріплює ян- тарне око, крім того, з намиста звисають дві невеликі нитки — по 10 бусинок
За тисячоріччя бурштин перетерпів багато часом непередбачених переоцінок. У Прадавньому Римі в епоху Октавиана його цінували вище зо — лота, при багатих родовищах бурштину їм топили печі — горить не гірше вугілля
По кольору бурштин зустрічається найчастіше золотаво-жовтий, про- зрачний ; рідше всього блакитний, червоний, чорний . Білий бурштин укази- вает на максимальний зміст бурштинової кислоти — 8%, червоний же — раритет, указує на її мінімальний зміст. Уважається, що кольору й відтінки бурштину виявляють не тільки естетичне, але й магічне воздей ствие. Колір — еталон вартості бурштину. У различ- ние часи бурштин уживали тільки для палінь як пахощі. Значну вартість мав червонуватий прозорий бурштин. У на- чалі нашої ери дорожили бурштином, провареним у меді й золотисто-.
прозорим. Б Китаї і Японії почитали бурштин вишневого кольору- "кров дракона". Його могли носити тільки члени правлячої династії. Римський імператор Нерон цінував чорний бурштин. Рідким уважається опаловидний бурштин із блакитнуватим відтінком. Цінується бурштин жовтогарячого й кремового квітів. Куршська коса (Калінінград) багата бурштином зеленуватого кольору. Б Сицилії зустрічається бурштин вогненного фарбування. Малопридатними є сірі кольори. Б літературі вказується, що бурштин нараховує 250-350 відтінків, точне число визначити складно, число відтінків, можливо, значно більше. Учені досить близько підійшли до тань не секрету бурштину й у недалекому майбутньому можна буде одержувати синтетичний бурштин, приблизно таким же способом, яким у техніку одержують полімери. За рубежем уже запатентували (але не проводяться) синтетичні продукти зі структурою абиетиновой кислоти (бурштин). Б теперішній час бурштин вищої якості повинен бути лимонно-жовтого кольору й рівномірно просвічувати по всій масі шматка
Приводимо показники по сортності балтий ского бурштину, застосовувані при обробці
Каїр - прозорий, з характерним бурштиновим кольором від майже безбарвного до темно-коричневого. Цінується завдяки своїй прозорості й гарному кольору, легко полірується
Перший сорт - напівпрозорий (димчастий ), злегка замутнений пухирцями повітря із прозорим просвітом, від жовтого до темно-жовтого, рідше червоний і ще рідше блакитний, легко полірується
Другий сорт - бастард - характеризується середньою прозорістю й неоднорідними жовтуватими квітами з темними плямами, легко полірується
Третій сорт - гр. А. - кістяний, непрозорий, білий, схожий на слонячу кістку, відтінків мало, полірується. Гр. Б. - червоний «непрозорий, не полірується. Гр. Б. - шаруватий - білий, не полірується Гр. Г.
- пінистий -непрозорий, білий, по зовнішньому вигляду мало схожий на бурштин. Його колір і будова нагадує застиглу піну. Це самий пористий, а тому й найлегший сорт бурштину, не полірується. Гр. Д. - забруднений - сірий, до чорного, непрозорий, не полірується. Гр. Ж. - розкривний - червоний з товстою кіркою окиснення, просвічує, погано полірується
Ця класифікація певною мірою умовна, проте застосовується в якісній оцінці бурштину для визначення його оптової вартості
Бурштин можна просвітлювати й офарблювати в різні кольори. Хмарний бурштин здавна просвітлювали кип`ятінням у лляному й суреп.
ном маслі. Із проясненого бурштину ще в XVI-XVII століттях виготовляли окуляри, призми, збільшувальні й запальні стекла. За допомогою такого скла порох спалахував швидше, чим від лінз зі скла. У результаті просвітління в бурштині часто з`являються напівкруглі рвані, по зовнішньому вигляду, що нагадують риб`ячу луску. Майстри по обробці називає це "блещичьим" золотом або "сонячними" крихтами. Здатність бурштину офарблюватися була відома ще Плинию Старшому По його даним римляне знали спосіб фарбування бурштину в червоний колір за допомогою морського пурпуру й цапиного сала, вони надавали бурштину вид дорогоцінних каменів і цінували його на вагу золота
Щільність бурштину приблизно дорівнює щільності морської води. У прісній воді бурштин тоне, у солоній - спливе. От чому бурштин справжні аматори завжди збирають після штормів на Балтиці. У Латвії це узбережжя південніше Вентспілса
Вага шматків бурштину різний - від часток грама до декількох кілограмів. Великі шматки бурштину знаходять лише в Прибалтиці й на Україні. Самі більші шматки бурштину були най дени в другій половині провині XIX століття - 12 кг, у Пруссії, іншої - вагою 9,7 кг у Померанії. Наприкінці минулого століття на березі Балтійського моря знайшли бурштин вагою 7 кг. Унікальна знахідка вагою 4280 г зберігається в музеї Калінінградського бурштинового комбінату. У музеї в Паланге виставлений зразок бурштину, вага якого 2 кг.
Бурштин здавна застосовується не тільки як предмет краси, але і як лікувальний засіб. В "Природній історії" Плиний Старший згадує про використання бурштину в медицині. Про лікувальну властивість бурштину писав Ибн Сина - він називав "сонячний камінь" ліками від багатьох хвороб . Лікувальним свій ствам бурштину присвячена вишедшая в 1551 г. книга А. Аурифабера, у ній наведено 46 рецептів медичного використання бурштину. У наш час рекомендують носити бурштин (намисто) при захворюванні щитовидної залози (зоб). В історії відомий випадок, коли литовський князь Альбрехт своє побажання скоріше шего видужання, спрямоване Мартіну Лютеру супроводив шматками гарного бурштину. По-литовському бурштин - "гинтарас" - захист від хвороб . Ця година встановлена, що народний спосіб лікування бурштином має під собою наукову основу. Бурштин багатий солями бурштинової кислоти, яка дей ствует як неспецифічний біостимулятор, діапазон якого досить широкий: стимулює нервову систему, зміцнює діяльність бруньок і кишечнику, застосовується як противострессовое засіб
Виробу з бурштину мають великий діапазон функціональності. У Збройовій палаті Кремля зберігається більш 30 виробів з бурштину того періоду, коли бурштин користувався найбільшим попитом у Європі — перша третина XVII — середина XVIII століть. У цей час бурштин став з- любленним подарунком, особливо ценимим знаттю. Відомий бурштиновий ціпок, присланий у дарунок патріархові Никону герцогом Курляндии в 1658 г. В 1635 г. князь Львов подарував царевичеві Іоанну Міхай ловичу ян- тарний кубок. Литовський посол Станіслав Венявский в 1648 році пре- підніс бурштиновий кухоль паную Олексію Міхай ловичу. В Оружей ний палаті зберігаються 9 свічників з бурштину дивної краси. Про Бурштинову кімнату — шедеврі бурштинової мозаїки Єкатерининського двір- ца-музею й історію її пропажі наприкінці війни знають, мабуть, усе. Нагадаємо тільки ім`я майстра — це датський різьбяр Тотгфрид Туссо.
Самий коштовний бурштин, звичайно, із включеннями (комахами, ра- стительностью). На початку нашої ери фінікійські купці за бурштин з похованої в ньому мошкою платили 120 мечів і 60 кинджалів. У Рос- ці в кабінеті природньої історії Виленского університету єкс- понировался бурштин, що став гробницею для жаби. У бурштині встре- чаются різні членистоногі: таргани, терміти, прямокрилие, щетинохвостие й багато, багато інші вмикання-комахи. По включеннях біологи-учені вивчають тваринний мир, який обра- зовался близько 50-45 млн. років тому і який мало біологічно ви- доизменился до нашого часу, із чого вчені роблять висновок про з- стоянні відносного спокою вбиологии.
Найбільше у світі родовище бурштину перебуває біля по- селка Бурштинового на Балтійськом море, в 8 км південніше мису Таран і в 40 км до північно-заходу від Калінінграда. Родовище відоме із вре- мін палеоліту. Геологорозвідка, зроблена в 70 -х роках, позво- ляет судити, що бурштин "залягає" на глибині з оцінкою 2,31 — 5,58 м. Потужність його зменшується з півдня на північ від 8,5 до 5,15 м. Середня потужність — 7,4 м. Розробка ведеться кар`єрним способом. Содер- жание бурштину в одному кубометрі коливається від 587 до 1 464 г. В 1979 р. відкрите родовище в районі селища Клесова (Ровенс- кая обл., Україна). Площа родовища близько 200 кв. км, середовищ- її зміст бурштину від 44 г/м
до 70 г/м
. Величина шматків дости- гает 15 див, вага до 50 грам. Переважають шматки 3-10 див у перетині, вагою від 20 до 100 г. Внутрішня будова клесовского бурштину до- вільно однорідне, у них рідкі тваринні включення, тоді як у бурштині Прибалтики їх дуже багато!.
Самий прадавній спосіб видобутку бурштину — збір викинутих мо- рем шматків каменю. Восени 1862 року після нічного шторму хвилі винесли на берег у районі Пальмниека майже 2 тонни бурштину. Вночь.
з 22 на 23 грудня 1878 року під час сильної бури на березі виявилася така кількість бурштину, що місцеві жителі збирали його протягом декількох років. Учені підрахували, що хвилі вимивали й виносили на берег до 36-38 тонн бурштину щорічно. За три тисячоріччя на березі Балтий ского моря було зібрано 125 тис. тонн бурштину. Збір бурштину за всіх часів був привілеєм держави. Ще в 1828 г. у Кенігсбергові був штатний кат, що виконував смертні вироки за самовільний збір бурштину
У цей час бурштин дуже популярний у країнах Близького Сходу, в еміратах, а також у Японії й у Китаї. Виробу з бурштину цінуються досить високо, за ним велике майбутнє. Це пов`язане з відходом світової моди від використання у виробах і прикрасах перли. Бурштин добре сполучається й виглядає у виробах із золота, особливо із червоним і кольоровим золотом. Тут нерозкриті можливості дизай нерів по прикрасах. Захід уже "утомився" від діамантів і перлів, наступає ера напівкоштовних каменів і бурштину
У зв`язку з "закритістю" СРСР утворювався торговельний пролом у збуті виробів з бурштину на захід, оброблювачі бурштину збували його в 7080-х роках в основному на внутрішньому ринку. Виробники й переробники най дутий спосіб достій але представляти вироби із сонячного каменю на світовому ринку