Назва й класифікація кольорових каменів можуть певною мірою бути заплутаними. Деякі з них одержали свою назву в біблійні й добиблейские часи. Були періоди в історії, коли всі сині камені йменувалися сапфірами, усі фіолетові -аметистами, а жовті - топазами. Місцеві назви й назви, засновані на районах видобутки, можуть ще більше заплутати питання. Для внесення порядку в ювелірну промисловість Американський Геммологический Інститут (Gemological Institute of America) прийняв систему найменування й класифікації дорогоцінних каменів, засновану на мінералогічних дослідженнях. Та ж система була прийнята Міжнародним Конгресом Ювелірів (International Congress of Jewelers) у Європі й Федеральною Торговельною Комісією (Federal Trade Commission) ВСША.

Сучасна геммология встановила стандарти, засновані на характеристиках мінералу, його кристалічній структурі й фарбуванню. Кожний мінерал, що утворює дорогоцінні камені, що й володіє цілком певним хімічним складом, називають "видом". Вид по відмінностях у кольорі й прозорості підрозділяється на "різновиді". Далі, деякі кольорові камені поєднуються в "групи". "Група" являє собою трохи близкородственних видів, що мають загальні характеристики

Якщо не використовувати назву різновиду, камені можна розрізняти за назвою виду з попереднім йому вказівкою кольору (зелений турмалін, блакитний топаз). Інші мінеральні матеріали, яких немає в таблиці, також можуть використовуватися в прикрасах (малахіт, содаліт). Часто зустрічаються й торговельні назви (" топаз-імперіал", "кавуновий турмалін").